Автономний округ


Автономний округ

Автоно́мний о́круг — різновид автономних адміністративно-територіальних утворень у СРСР у складі області, краю або автономної республіки. На відміну від автономних республік і автономних областей, автономні округи не мали формальних ознак державності.

Адміністративно-територіальні одиниці цього типу існували лише в одній республіці СРСР — РСФРР (згодом РРФСР, тепер РФ). Перші автономні округи (до 1977 — національні округи) було сформовано 1921 у складі Горської АСРР на Північному Кавказі. Після її поділу на автономні області автономні округи розформовано. У 1920–1930-х у кількох областях і краях РСФРР (РРФСР) було створено низку автономних округів, частину з яких згодом було розформовано.

У цей період вони являли собою аналог національних районів в УСРР (згодом УРСР) та інших республіках СРСР. Згідно з Федеративною угодою від 31 березня 1992 автономний округ РФ стали суб’єктами федерації та отримали права адміністративно-територіальних утворень вищого рівня, хоча деякі з них продовжили одночасно бути частинами більших адміністративно-територіальних одиниць.

У 2000-х більшість із них було ліквідовано: Коряцький автономний округ увійшов до складу Камчатського краю, втративши права автономії; Комі-Перм’яцький автономний округ було об’єднано з Пермською обл. в нову адміністративно-територіальну одиницю — Пермський край. Станом на 2016 у складі РФ існує чотири автономні округи: Ненецький автономний округ (у складі Архангельської обл., з правами окремого суб’єкта федерації); Ханти-Мансійський автономний округ — Югра (у складі Тюменської обл., з правами окремого суб’єкта федерації); Чукотський автономний округ (окремий суб’єкт федерації), Ямало-Ненецький автономний округ (у складі Тюменської обл., з правами окремого суб’єкта федерації).

Автономні округи існують також у Китайській Народній Республіці, де вони входять до складу адміністративно-територіальних одиниць вищого рівня (автономних районів або провінцій).

Автор ВУЕ