Автоматична зброя


Автомати́чна збро́я — вогнепальна зброя, в якій перезаряджування й проведення наступного пострілу здійснюються автоматично за рахунок енергії, яка виникає внаслідок стрільби (віддача рухомого ствола, відведення порохових газів зі ствола тощо). Головна особливість автоматичної зброї — її висока скорострільність, велика щільність вогню. Перші проекти автоматичної зброї з’явилися 1863. У ході Другої світової війни вона стала домінувальною. До автоматичної зброї належать: автоматичні пістолети, пістолети-кулемети, автомати, кулемети, автоматичні гвинтівки (карабіни), гранатомети й автоматичні гармати.

Автоматичні пістолети

Форт-12

Автоматичний пістолет — індивідуальна зброя, призначена для влучення в ціль на відстані 50–70 м. Поширені радянські ТТ (Ф. Токарева, 1933), ПМ (М. Макарова, 1951), АПС (І. Стєчкіна, 1951); американський «Кольт» М1911А1 (1926); англійський «Браунінг» Мк1 (1935); французький «Сент-Етьєнн» М50 (1950); німецький «Вальтер» Р1 (1963); український «Форт-12» (1998). У пістолета «Форт-12» калібр — 9 мм, маса без патронів — 0,83 кг, скорострільність — 40 пострілів/хв, ємність магазину — 12 (25) патронів, початкова швидкість кулі — 320 м/с, прицільна дальність — 50 м. Набої переважно пістолетні.

Пістолети-кулемети

Пістолет-кулемет — індивідуальна зброя, призначена для влучення в ціль на відстані до 200 м. Має характеристики пістолета і кулемета. Перший зразок створив італійський військовий Б. А. Ревеллі (1915). Під час Другої світової війни використовувалися пістолети-кулемети: радянські ППТ (Ф. Токарева), ППД (В. Дегтярьова), ППШ (Г. Шпагіна), ППС (О. Судаєва); німецькі МР-38, МР-40; американський М3; англійський «Стен»; фінський «Суомі». До сучасних зразків пістолетів-кулеметів відносяться: французький 9-мм МАТ 49 (1949); австрійський 9-мм «Штайєр» МРi 69 (1969); ізраїльський 9-мм «Узі» (1954); італійські 9-мм «Спектр»; 9-мм «Беретта» М12 (1967). У «Беретти» маса без патронів — 3,1 кг, темп стрільби — 550 пострілів/хв, місткість магазину — 20,32 або 40 патронів, початкова швидкість кулі — 380 м/с, маса кулі — 8 г, прицільна дальність — 200 м. Пістолетами-кулеметами озброєні військовослужбовці повітрянодесантних військ, морської піхоти, екіпажі бойових машин та ін.

Автомати

Пістолет-кулемет МП-40

Автомат — основний тип стрілецької зброї, призначеної для влучення в ціль на відстані до 1000 м, для рукопашного бою (з використанням штик-ножа). Автоматами озброєні стрільці усіх родів військ і військ спеціального призначення. Перший зразок автомата створений російським конструктором В. Федоровим (1915). Найпоширеніший автомат розроблений російським конструктором М. Калашниковим. Український автомат «Вепр» (2010) має калібр — 5,45 мм, його маса — 3,45 кг, темп стрільби близько — 600–650 пострілів/хв, ефективна стрільба — до 400 м, прицільна дальність — 1000 м. У 1970-х на озброєння почали надходити автомати з 5,45-мм малокаліберними патронами, що наблизило автомат до автоматичної гвинтівки (карабіну). Набої середні між пістолетними та кулеметними.

Автоматичні гвинтівки (карабіни)

Автоматичний карабін (гвинтівка) — те саме, що й автомат. Наприклад, 7,62 самозарядний карабін С. Симонова зразка 1945 (СКС-45); американська 5,65-мм автоматична гвинтівка М16 (маса 2,88 кг, бойова скорострільність — 830 пострілів/хв, магазин — 20 патронів, прицільна дальність —450 м).

Кулемети

Кулемет Г.С. Максима
Автоматичниа гармата М-61 Вулкан

Кулемет — основний тип автоматичної стрілецької зброї, призначеної для ураження противника на землі, воді та в повітрі. Кулемети поділяються на ручні (на сошках), станкові, крупнокаліберні піхотні, зенітні, танкові, бронетранспортерні, корабельні, авіаційні, казематні. Перший кулемет сконструював американець Г. Максим (1884). На початку 20 ст. з’явилися ручні та станкові кулемети, які широко використовуються й до сьогодні. Живлення набоями — стрічкове і магазинне. Ручний кулемет призначений для стрільби з сошки, впираючись прикладом у плече. Калібр —5,45–8 мм, маса — 5–13 кг, темп стрільби — до 750 пострілів/хв і більше, бойова скорострільність — 150–250 пострілів/хв, прицільна дальність стрільби — 1000–1500 м, місткість стрічки — 50–250 патронів. Найпоширеніші американські 5,65-мм Мк23, 7,62-мм М60, англійський 7,62-мм «Брен», радянські 5,45-мм РПК і 7,62-мм ПК. Станковий кулемет — потужна стрілецька зброя, яка встановлюється на колісних і триногих станках. Прикладами такого кулемета служать російський зразок 7,62-мм Максима і радянський 7,62-мм СГ-43. Крупнокаліберний кулемет призначений для влучення у легкоброньовані цілі на землі, воді та в повітрі. Перебуває на озброєнні екіпажів танків, БТР, літаків, вертольотів, кораблів. Калібр — 9–14,5 мм, маса — 28–47,5 кг, темп стрільби — 400–600 пострілів/хв, бойова скорострільність — 70–125 пострілів/хв, прицільна дальність стрільби — до 2000 м. Прикладом крупнокаліберних кулеметів є американський 12,7-мм М85, радянський 12,7-мм ДШКМ, 14,5-мм КПВТ та ін. Авіаційний кулемет встановлюється на літаках і вертольотах (по 1–6 кулеметів). За місцем розташування бувають фюзеляжними, крилевими або підвісними. Калібр — 7,62–14,5 мм, маса — 8–25 кг, темп стрільби — 600–3000 пострілів/хв, ефективна дальність стрільби — 500–1200 м. Прикладом сучасного авіаційного кулемета служить радянські ГШГ-7,62, ЯКБ-12,7, американський 7,62-мм шестиствольний «Мініган» та ін. Зенітний кулемет призначений для влучення у повітряні цілі на малих висотах (до 2000 м). Калібр — 12,7–14,5 мм, темп стрільби — 550–1000 пострілів/хв, бойова скорострільність — 70–150 пострілів/хв. Як зенітні кулемети на озброєнні сучасних армій використовуються радянські 12,7-мм НСВ, 14,5-мм КПВ, американський 12,7-мм М2НВ та ін.

Автоматичні гранатомети

Автоматичні гранатомети — основний тип групової зброї, призначеної для ураження противника на дальності до 800–1500 м по точкових цілях і до 1700–2200 м на площах. Стрільба може здійснюватися з триноги або зі спеціальних пристроїв на техніці. Темп стрільби — близько 350 пострілів/хв., бойова скорострільність — 100 пострілів/хв.. Використовуються боєприпаси з дистанційним підривом і комп’ютеризовані прицільні комплекси. Боєприпаси: гранати (осколково-фугасні, бронебійні, димові) калібру 30–40 мм, швидкість польоту — 170–250 м/с, вага осколково-фугасної гранати — 300 г, радіус ураження гранати — 5–10 м. Живлення боєприпасами найчастіше стрічкове. Перебуває на озброєнні механізованих (мотопіхотних) рот. Сучасні зразки гранатометів: китайські 35-мм QLZ-87/W87, німецький 40-мм HK GMG; радянський 30-мм АГС-17 «Полум’я»; російські 30-мм АГС-30, 40-мм АГС-40 «Балкан»; американські 40-мм Mk47, 40-мм Mk19, 25-мм XM307 ACSW; український 40-мм УАГ-40.

Автоматичні гармати

Автоматичні гармати — тип артилерійської зброї; розрізняють артилерійські автомати й авіаційні гармати. Сучасні зразки гармат: американська авіаційна 20-мм шестиствольна гармата типу «Вулкан»; англійська одноствольна 30-мм барабанна авіаційна гармата «Аден»; радянська 20-мм авіаційна автоматична гармата ШВАК. Українська 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1 (ЗТМ-2) має такі характеристики: маса — 84 (115) кг, бойова скорострільність — 330 (550) пострілів/хв, дальність прямого пострілу — 1200 м, дальність стрільби для ураження живої сили — до 4000 м, легкоброньованої техніки — до 1500 м, повітряних цілей — до 2000 м, боєкомплект — 250–500 пострілів. Гармата може входити до складу універсального модуля «Шквал» і встановлюватися на бойову та іншу техніку. Боєприпаси: осколково-запалювальні та бронебійно-запалювальні снаряди. Живлення набоями з обойм і стрічкове.


Література

1.Стеблюк В.І., Шкарлута Д.Б., Розов Ю.Г., Лагно Ю.В. Автоматична стрілецька зброя: вчора, сьогодні, завтра. Харків, 2012. Т. 1-2.

Автор ВУЕ