Автоматизм у психіатрії

Автоматизм у психіатрії — автоматизм психічний, синдром Кандинського — Клерамбо — вид психопатологічних проявів, який полягає в тому, що пацієнт відчуває власні психічні процеси (розумові, сенсорні, моторні) так, наче вони нав’язані стороннім впливом. Назву отримав від прізвищ психіатрів В. Кандинського (Росія) і Г. Г. де Клерамбо (Франція). В. Кандинський під час військової служби на флоті раптово почав відчувати на собі нібито психічний тиск з боку царської охоронної служби. Згодом описав свої відчуття у науковій праці, назвавши їх псевдогалюцинаціями. Незалежно від В. Кандинського власні симптоми автоматизму психічний описав Г. Г. де Клерамбо, який хворів на шизофренію. Обидва через хворобу покінчили життя самогубством.

Автоматизм психічний найчастіше спостерігається при параноїдній формі шизофренії, але може бути й епізодичним розладом свідомості при інших психічних, соматичних захворюваннях, а також при інтоксикації. Наприклад, хворий на епілепсію може раптово втратити свідомість, але продовжувати виконувати впорядковані дії: йти вулицею, їхати у транспорті, водити ручкою по паперу (якщо до того писав); оговтавшись, не пам’ятає, що з ним відбувалося.

Види автоматизму психічного: моторний (хворому здається, що він рухається за чужою волею, відтак рухи його виглядають неприродними і скутими); асоціативний (хворий відчуває сторонній вплив на свої думки та ідеї, нерідко висловлюється про себе у пасивному стані); сенсорний (проявляється псевдогалюцинаціями, які в уяві пацієнта мають фантастичну природу). Лікування автоматизму полягає в одночасному застосуванні психотропних засобів і психотерапії, метою якої є підвищити критику пацієнта до свого стану, навчити відрізняти хворобливі прояви від реальності, інтегрувати його в соціум, навчи­ти правильно реагувати на стрес. Подальший реабілітаційний період передбачає відвідування групових психотерапевтичних сеансів, підтримувальнової психофармакотерапії, ведення здорового способу життя та уникнення провокацій хвороби (стресів та інших екзогенних чинників), працевлаштування.

Література

  1. Кербиков О. В. и др. Психиатрия. 2-е изд. Москва, 1968.
  2. Рассел Дж. Синдром психического автоматизма. Москва, 2012.

Автор ВУЕ