Автоклав


Автоклав.jpg

Автокла́в (від авто... і лат. сlavis — ключ) — у техніці — непроникний апарат для проведення різних процесів під тиском, більшим за атмосферний, і за нагрівання.

Автоклав винайдений 1679 Д. Папеном. За умов, створюваних в автоклаві, пришвидшуються хімічні реакції й збільшується вихід продукту.

Розрізняють автоклави:

  • обертові
  • хитні
  • вертикальні
  • горизонтальні
  • колонні.

Вони мають різну форму й місткість. Автоклав обладнують контрольно-вимірювальними приладами, теплообмінниками тощо. На внутрішню поверхню автоклава іноді наносять антикорозійні покриття.

Автоклав застосовують у виробництві автоклавних матеріалів, у хімічній і харчовій промисловості, металургії.

У медицині автоклав — апарат для стерилізації насиченою водяною парою хірургічного, операційного, перев’язувального матеріалу, інструментів, багатьох живильних середовищ, лабораторного посуду, ін’єкційних розчинів тощо.

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія у 3-х т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, Т. 1. 2004. 640 с.
  2. Абдуллин И. Ш., Панкова Е. А., Шарифуллин Ф. С. Медицинские приборы, аппараты, системы и комплексы. Казань : КГТУ, 2011. 106 с.

Автор ВУЕ