Автодин

Автоди́н (від авто... і грец. δύν(αμις) — сила) — радіоелектронний пристрій, в якому одночасно відбуваються процеси генерування та випромінювання високочастотного коливання, а також приймання сигналу, параметри якого залежать від стану об’єкта, який відбив випромінене автодинне коливання.

Автодинні пристрої систем ближньої радіолокації широко використовують у пристроях автономного керування рухом об’єктів на малих відстанях між ними (наприклад, зустріч космічних об’єктів з метою стикування, аварійної допомоги, керування механізмом самого об’єкта, запуску гальмівних двигунів, надавання команд у систему телеметрії, одержання інформації щодо щільності дорожнього руху тощо). Автодин також застосовують у подібних до радіолокаційних вимірювальних пристроях.

Ще автодином називають спеціальну електричну машину, яка в системах автоматичного регулювання замінює систему двигун — генератор.

Автодин застосовують як електромашинний підсилювач для широкого регулювання вихідної напруги та струму. На вхід автодину подають змінний струм, а з виходу знімають постійний струм, величину якого регулюють. У конструкції автодину передбачено стабілізацію його роботи за різних режимів експлуатації.

Література

  1. Сумик М. М. Основи теорії радіотехнічних систем. Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2005. 240 c.
  2. Бондаренко Б. Ф., Вишнівський В. В., Долгушин В. П. та ін.Теорія радіолокаційних систем. 2-ге вид., доп. Київ : ВПЦ «Київ. ун-т», 2011. 384 с.
  3. Радиотехника: Энциклопедия / Под ред. Ю. Л. Мазора, Е. А. Мачусского, В. И. Правды. 3-е изд. Москва : Издательский дом «Додэка-ХХI», 2016. 944 с.

Автор ВУЕ