Австро-італійські війни

А́встро-італі́йські ві́йни — національно-визвольні війни Італії проти австрійського панування.

1) Австро-італійська війна 1848–1849 розпочалася у період революції в Італії. Унаслідок народних повстань австрійські війська фельдмаршала Й. Радецького відступили з Ломбардії та м. Венеції, де утворилися тимчасові республіканські уряди. Вони організували національну гвардію, яка розпочала війну проти австрійців 25 березня 1848. Війну Австрії оголосило Сардинське (П’ємонтське) королівство.

Через чотири місяці (25 липня 1848) італійське військо зазнало поразки біля селища Кустоци; у березні 1849 — під м. Мортарою і Новарою. Король Сардинії (П’ємонту) Карл Альберт (1798–1849) зрікся престолу на користь свого сина і виїхав з Італії. 26 березня 1849 новий король Віктор Емануїл II (1820–1878) уклав з фельдмаршалом Й. Радецьким перемир’я, на основі якого австрійські війська знову зайняли Ломбардо-Венеційську область. За умовами укладеного в м. Мілані 06 серпня 1849 миру Сардинія виплачувала Австрії 65 млн франків контрибуції, а під владою Габсбургів залишилися Ломбардія та м. Венеція.

2) Австро-італійська війна 1866 зумовлена незавершеністю об’єднання Італії внаслідок австро-італо-французької війни 1859 і революції 1859–1860. Неприєднаною залишилися Венеційська область. (під егідою австрійських Габсбургів) і Рим, який перебував під владою папи. Під час підготовки до війни Італія уклала з Пруссією секретну угоду від 08 квітня 1866, за якою сторони брали зобов’язання не припиняти військових дій, поки Італія не отримає Венеційську область, а Пруссія — рівноцінні території німецьких земель.

Пруссія 16 червня 1866, згідно з домовленістю, першою розпочала війну проти Австрії. 20 червня 1866 італійські війська розпочали наступ у Венеційській обл. Війна йшла з мінливим успіхом. 24 червня 1866 італійські війська програли австрійцям битву під Кустоцою, але вже 03 липня 1866 австрійську армію розбито пруськими військами в битві під Садовою, що дозволило італійцям з 08 липня 1866 знову перейти до наступальних дій (особливо успішно діяв корпус Дж. Гарібальді). 20 липня 1866 італійський флот зазнав розгрому поблизу острова Лісса. Однак поразка у війні з Пруссією змусила Австрію 10 серпня 1866 укласти перемир’я з Італією.

За Віденським мирним договором від 03 жовтня 1866 Венеційська область переходила до французького імператора Наполеона ІІІ, а він передавав її Італії. 21 жовтня 1866 на території Венеційської обл. проведено плебісцит, відповідно до рішень якого її офіційно було включено до складу Італійського королівства. Натомість Трієст, Трентіно та Південний Тіроль залишалися у складі Австрії до кінця Першої Світової війни.

Австро-Італійські війни Карта.png

Література

  1. История дипломатии : в 5 т. 2-е изд перераб. и доп. Москва : Госполитиздат, 1959–1979.
  2. Маныкин А. С. Новая и новейшая история стран Западной Европы и Америки. Москва : Слово, 2004. 606 с.
  3. Кузьмін О. С. Нова історія країн Західної Європи та Північної Америки. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 456 с.
  4. Акунін О. С. Нова історія країн Західної Європи та Північної Америки (1492–1918). Миколаїв : Іліон, 2013. 575 с.
  5. Ферапонтов М. Австро-Итальянская война 1866 г. Сражение при Лиссе // Арсенал-Коллекция. Москва, 2015. № 7. С. 38–52.

Автор ВУЕ