Австрало-Антарктичне підняття

Австра́ло-Антаркти́чне підняття́ (Південно-східний Індійський хребет) — підняття дна в південно-східній частині Індійського океану між 80 і 160° сх. д., що поєднує Центрально-Індійський хребет і Південно-Тихоокеанське підняття. Разом зі Східно-Індійським хребтом утворює кордон східної частини Австрало-Азіатського сегменту ложа Індійського океану. Протяжність Австрало-Антарктичного підняття складає 6 000–6 500 км, середня ширина — 500–550 км, максимальна — до 800 км. Найменша глибина над гребенем підняття — 1 145 м, найвищі позначки дна (1 648 і 1 689 м) розташовані у східній частині підняття. Рельєф підняття переважно горбистий і низькогірний, поверхня вкрита переважно вапняковими алевритово-глинистими мулами. Західний край підняття розташований у районі островів Амстердам і Сен-Поль, де він, повертаючи на північ, переходить в Центрально-Індійський хребет (відокремлений від нього розломом Амстердам). Спредінг на Австрало-Антарктичному піднятті відбувається із середньою для серединно-океанічних хребтів швидкістю: на західному краю підняття вона мінімальна — 6,8 см/рік, на схід швидкість зростає до максимуму (7,56 см/рік) близько 114° сх. д., а далі повільно падає.

Література

  1. Laughton A.S., Matthews D.H., Fisher R.L. The structure of the Indian Ocean // New Concepts of Sea Floor Evolution. Harvard, 1971.
  2. Притула Т. Ю., Еремина В. А., Спрялин А. Н. Физическая география материков и океанов. Москва, 2004.

Автор ВУЕ