Аверкамп, Гендрік


Аверкамп, Гендрік
Аверкамп, Гендрік. Зимовий пейзаж, 1608—1609

А́веркамп, Ге́ндрік (Avercamp, Hendrick; 27.01.1585, м. Амстердам, Нідерланди — 15.05.1634, м. Кампен, провінція Оверейссел, Нідерланди) — художник.

Аверкамп, Гендрік

(Avercamp, Hendrick)

Рік народження 1585
Місце народження Амстердам, Нідерланди
Рік смерті 1634
Місце смерті Кампен, Нідерланди
Напрями діяльності мистецтво образотворче

Життєпис

Народився глухонімим. Майже відразу після народження Г. Аверкампа родина переїхала до містечка Кампену, де батько Г. Аверкампа отримав посаду аптекаря, і тому Г. Аверкамп увійшов в історію під прізвиськом «Німий з Кампена» («De Stomme van Campen»). До малювання Г. Аверкампа заохотила його мати. З 12 років Г. Аверкампа віддали в учнівство до вчителя малювання. У 18-річному віці Г. Аверкамп вирушив до Амстердама для опанування живопису. Ймовірно, він навчався у портретиста П. Ісаака (Ізаксца). Він також зазнав впливу пейзажистів Г. ван Конінгсло (Конінкслоо), Д. Вінкбонса. За тих часів у Нідерландах формувалася національна школа живопису, однією з рис якої було поєднання пейзажу з побутовим жанром. 1614 Г. Аверкамп повернувся до Кампену, де жив і працював до кінця життя.

Творчість

Основною темою творчості Г. Аверкампа були жанрові сцени міського життя на тлі зимового пейзажу. Таке уподобання мало своє об’єктивне підґрунтя: остання чверть 16 ст., на яку припали дитинство та юність Г. Аверкампа, вважається одним із найхолодніших кліматичних періодів в історії Нідерландів, стосовно нього науковцями вживається назва «малий льодовиковий період». Тож для людей, вражених несподіваною зміною клімату, ця тематика була актуальна й цікава. У Г. Аверкампа доволі одноманітні композиційні прийоми й вирівняна, майже доведена до автоматизму манера письма: він впевнено передає глибину простору; завжди значну частину полотна віддає зображенню похмурого зимового неба, на тлі якого темне голе гілля дерев; вписує у композицію кілька будиночків або інших споруд; сріблясто-сірі фарби снігу й льоду відтіняє залежно від композиційних деталей синюватими, зеленуватими чи охристими тонами; а на цьому тлі розміщує, як правило, людей, зайнятих повсякденними, звичними справами. На перший погляд, всі ці незлічені «Зимові пейзажі», «Катання на ковзанах», «Сцени на льоду» тощо дуже схожі й повторюються. Але вони немов відкривають «вікно» у життя людей, які колись жили, працювали, розважалися, кохали, виховували дітей, вирішували свої побутові та суспільні проблеми. На полотнах Г. Аверкампа життя розгортається у всій різноманітності й нескінченості: люди кудись ідуть у справах чи прогулюються, везуть чи несуть якісь речі, розмовляють, вітаються, сперечаються, катаються на ковзанах, їздять на санях, кавалери допомагають дамам, мисливці повертаються з полювання, стражі спостерігають за порядком, діти пустують, подекуди бачимо тварин та птахів. Пам’ятаючи про досвід І. Босха, Г. Аверкамп іноді додає своїм композиціям деякої хоча б нескладної езотерики, користуючись поширеними ідіомами, метафорами та порівняннями. Так, катання на ковзанах у його час іноді інтерпретувалось як «ковзанка життя», ризикована гонитва за удачею, що Г. Аверкамп обігрував у деяких сценках. В інших поодиноких сюжетах він візуалізував відомі у його середовищі історії чи анекдоти, запрошуючи глядача вгадати їх.

В останні роки життя Г. Аверкамп мав кілька учнів, серед них — його племінник Б. Аверкамп. (близько 1612–1679), який став пейзажистом, деканом гільдії живописців Кампену. Він підхопив тематику й загальне спрямування творчості Г. Аверкампа, але вочевидь поступався йому обдарованістю, писав дещо сухі й ремісничі полотна. Живописні полотна, акварелі й малюнки Г. Аверкампа зберігаються у багатьох музеях світу та приватних колекціях.

Література

  1. Roelofs P. Hendrick Avercamp: Master of the Ice Scene. Amsterdam, 2009.

Автор ВУЕ

Л. Л. Корнєєва