Авачинська сопка


Ава́чинська со́пка

Ава́чинська со́пка, Ава́ча — діючий вулкан на південному сході півострова Камчатка (Камчатський край, РФ), у південній частині Східного хребта, у межиріччі річок Авача і Наличева, на Північ від м. Петропавловськ-Камчатський. Належить до стратовулканів типу Сомма-Везувій. Вершина конусоподібна, висота — 2741 м, діаметр кратера — 400 м. Конус утворений базальтовими та андезитовими лавами, туфами і шлаками, є численні фумароли (тріщини). Внаслідок виверження 1991 у кратері вулкана утворився масивний корок із лави. У вершинній частині вулкана (разом із вулканом Козельський) розташовані 10 льодовиків загальною площею 10,2 км². Нижні схили вулкана вкриті лісами з кедрового сланика і кам’яної берези, верхня частина — льодовиками і сніжниками. Льодовик на північному схилі названий на честь російського географа В. Арсеньєва (1872–1930).

Характерна форма вулкана пов’язана з катастрофічним виверженням стратовулкана (Палео-Авача) висотою понад 4500 м, що сталося близько 11 тис. років тому (пізній плейстоцен), з подальшим нарощенням нового конуса (Кайно-Авача). Діаметр сомми вулкана, що тоді утворилася, становить 20 км, а її висота в різних місцях сягає 2100–2300 м. Конус вулкана почав рости близько 5 тис. років тому (пізній голоцен) і станом на початок 21 ст. його відносна висота становить близько 700 м. Перше дослідження та опис Авачинської сопки виконано у 1730-ті російським дослідником С. Крашенінніковим (1711–1755). Задокументовані виверження вулкана відбувалися в 1737, 1772, 1779, 1789, 1827, 1837, 1855, 1878, 1771, 1894, 1895, 1901, 1909, 1926, 1927, 1938, 1945, 1991. Біля підніжжя Авачинської сопки розташована вулканологічна станція Інститу вулканології Далекосхідного відділення Російської АН. Авачинська сопка — один із найпопулярніших серед туристів камчатських вулканів, на його вершину прокладено стежку, середня тривалість підйому — 6–8 год.

Література

  1. Апродов В. А. Вулканы. Москва, 1982.

Автор ВУЕ