Авачинська губа


Авачинська губа. Вид на Петропавловськ-Камчатський та вулкан Корякський

Ава́чинська губа́, Ава́чинська бу́хта — велика незамерзаюча бухта Тихого океану на південно-східному узбережжі півострова Камчатка (Камчатський край, РФ), одна з найбільших бухт у світі. Є внутрішньою, закритою частиною Авачинської затоки. Довжина бухти — 24 км, ширина біля входу — 3 км, загальна площа водного дзеркала — 215 км², середня глибина — 9 м, найбільша глибина — 26 м, прозорість води — 15 м. У бухту впадають річки Авача і Паратунка. Губа має звивисті береги, порізані безліччю маленьких бухт, серед яких бухта Крашеніннікова, Тиха, Петропавлівська, Мала Лагерна, Мохова, Ракова, Безіменна, Станицького та Оселедцева. На берегах Авачинської губи розташовані міста Петропавловськ-Камчатський (адміністративний центр Камчатського краю та основний порт, що обслуговує рибальські та вантажні судна) і Вілючинськ (пункт базування Тихоокеанського флоту РФ на Камчатці). Авачинська губа була виявлена у 1729 капітан-командором російського флоту В. Берингом (1681–1741) під час Першої Камчатської експедиції (1725–1730). Нині є головними транспортними «воротами» Камчатського краю РФ, обладнана маяками, здатна прийняти найбільші судна. Своєрідним символом бухти та її пам’яткою є скелі Три Брати, розташовані біля виходу у відкриту Авачинську затоку.

Література

  1. Природные чудеса России. Москва. 2011.

Автор ВУЕ