Абіх, Отто Вільгельм Германн фон
А́біх, О́тто Вільге́льм Ге́рманн фон (нім. Abich, Otto Wilhelm Hermann von; рос. Абих, Герман Вильгельмович; 11.12.1806, м. Берлін, тепер ФРН — 01.07.1886, м. Відень, тепер Австрія; похований у м. Кобленц, тепер земля Рейнланд-Пфальц, ФРН) — геолог, мінералог, академік (з 1853), почесний член (з 1866) Санкт-Петербурзької АН.
|
Абіх, Отто Вільгельм Германн фон (Abich, Otto Wilhelm Hermann von) | |
|---|---|
| Народження | 1806 |
| Місце народження | Берлін |
| Смерть | 1886 |
| Місце смерті | Відень |
| Alma mater | Берлінський університет |
| Напрями діяльності | геологія, мінералогія |
Життєпис
1831 закінчив Берлінський університет, того ж року захистив у ньому дисертацію з мінералогії та здобув ступінь доктора філософії.
1833–1836 в Італії вивчав діючі й згаслі вулкани — Везувій, Етну, Стромболі та ін.
1841–1844 Абіх — ординарний професор кафедри геології та мінералогії Дерптського (Тартуського) університету. Навесні 1844 за рішенням російського імператора Миколи І Абіх вирушив у 10-місячне відрядження до Закавказзя. Всебічно дослідив руїни давньої вірменської столиці Ані й склав перший детальний план городища.
28.07.1844 експедиція, очолювана Абіхом, першою з професійних геологічних експедицій підкорила вершину Великого Арарату. Досліджуючи причини природної катастрофи у с. Акор (Вірменія), Абіх дійшов висновку, що її викликав поштовх, спровокований тектонічним землетрусом, а не виверженням, а землетрус спричинив селевий винос.
Подальша наукова діяльність вченого на Вірменському нагір’ї стосувалася майже всіх теоретичних і прикладних аспектів геології та фізичної географії: палеонтології, стратиграфії, тектоніки, мінералогії, літології, петрографії, геоботаніки, орографії, кліматології, гляціології, четвертинної геології та гідрогеології, вивчення корисних копалин, геологічного картування. Результати досліджень Великого Арарату опубліковано у книзі «П’ятий Археологічний З’їзд у Тифлісі» (1879).
1877 переїхав до Відня, де зайнявся зведенням і виданням своїх праць.
Наукова спадщина Абіха — понад 200 опублікованих статей та монографій, неопубліковані рукописи, листи і подорожні нотатки, архівні матеріали та палеонтологічні колекції, що зберігаються в архівах і музеях Росії, Німеччини та Австрії.
Опубліковані у Німечччині після смерті Абіха його листи (2 т.) не були об’єктом спеціального дослідження і не перекладалися іноземними мовами (окрім фрагментів, перекладених вірменською А. Мушегяном).
На честь Абіха один із мінералів названо абіхитом.
Праці
- Vues illustratives de quelques phénomènes géologiques, prises sur le Vésuve et l’Etna, pendant les années 1833 et 1834. Paris : F.-G. Levrault, 1836.
- Ueber die Natur und den Zusammenhang der vulcanischen Bildungen. Brunswick : Vieweg, 1841. 134 p.
- Отчёт по исследованию месторождений нефти в Закавказском крае и на Таманском полуострове. Тифлис, 1867. 56 с.
- Geologische Forschungen in den Kaukasischen Ländern : in 3 vol. Wien : Hölder (in Kommission), 1878–1887.
- Геология Армянского нагорья. Западная часть. Пятигорск : Типография А. М. Мануйлова, 1899. 202 с.
Література
- Богачев С. С. Герман-Вильгельм (Герман Васильевич) Абих // Труды Геологического института Азербайджанского филиала АН СССР. 1939. Т. 13. С. 7–20.
- Зонн И. С. и др. Каспийское море. 2-е изд., допол. и перераб. Москва : Международные отношения, 2015. 542 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вергельська Н. В. Абіх, Отто Вільгельм Германн фон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абіх, Отто Вільгельм Германн фон (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.11.2017
Покликання на цю статтю: Вергельська Н. В. Абіх, Отто Вільгельм Германн фон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абіх, Отто Вільгельм Германн фон (дата звернення: 11.10.2026).
