Абстрактний правочин

Абстрактний правочин

Абстра́ктний правочи́н — угода, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків, що зберігає юридичну силу тоді, коли підстава її укладення (правова ціль, на досягнення якої спрямовували свої права та обов’язки суб’єкти правочину) взагалі відсутня, або коли вона не є обов’язковою.

Залежно від значення підстави правочину для його здійснення вони поділяються на каузальні правочини та абстрактні правочини. На відміну від казуальних правочинів, в абстрактних правочинах не визначено підстав їх здійснення, ці підстави залишаються «прихованими». Для абстрактних правочинів не властивий правовий зв’язок між підставами їх вчинення та їх дійсністю. Зв’язок між абстрактним правочином і його підставою настільки слабкий, що навіть зникнення цієї підстави не впливає на його дійсність. Абстрактні правочини зручні для використання в цивільно-правових відносинах. До абстрактних правочинів належать вексель, банківські гарантії, відступлення права вимоги, чек.

Джерела

Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40–44. Ст. 356. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

Література

  1. Заіка Ю. О. Українське цивільне право. Київ : Істина, 2005. 312 с.
  2. Цивільне право України : у 2 ч. / За ред. Р. Б. Шишки. 2-ге вид ., перероб. і допов. Київ : Видавництво Ліра — К, 2018. Ч. 1: Загальна. 736 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Редакція ВУЕ Абстрактний правочин // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абстрактний правочин (дата звернення: 19.11.2019).