Абрам, Йосип


Абрам, Йосип

А́брам, Йо́сип (словен. Abram, Josip (Jože); псевдоніми — Козак Байда, Трентар, Мостар; 02.02.1875, с. Штаньєль, тепер місто, Словенія — 22.06.1938, м. Любляна, Словенія) — словенський письменник, перекладач.

Абрам, Йосип

(Abram, Josip (Jože))

Псевдонім Козак Байда, Трентар, Мостар
Рік народження 1875
Місце народження Штаньєль, Словенія
Рік смерті 1938
Місце смерті Любляна, Словенія
Напрями діяльності літературна творчість, драматургія, переклад

Життєпис

Закінчив 1899 вищу духовну семінарію в м. Ґориці. Був священиком у селах приморської Словенії.

1895 у журналі «Дім і світ» («Dom in svet») опублікував перший оригінальний твір — романтичну баладу «Українець» («Ukrajinec»), позначену впливом творчості Т. Шевченка.

1898 в журналі для дітей «Янгелочек» («Angeljček») умістив переклад вірша С. Воробкевича «Рідна мова».

За мотивами давньої словенської історії та фольклору написав кілька народних драм, поставлених у різних театрах.

Широку популярність Абраму принесли словенські переклади творів Т. Шевченка. 1907 і 1908 в його перекладі у Любляні вийшов «Кобзар» у двох томах, до якого увійшли 43 твори, серед них — поеми «Тарасова ніч», «Катерина», «Іван Підкова», «Гайдамаки», «Гамалія», «Наймичка», «Іржавець», «Невольник», балади «Причинна», «Перебендя», послання «І мертвим, і живим…», вірші «Холодний яр», «Заповіт», «Якби ви знали, паничі», «Сон (На панщині пшеницю жала…)». Переклади Абрама відзначаються збереженням тропів і фігур оригіналу, семантичною точністю. На початку 20 ст. вони мали широкий резонанс як у Словенії, так і в Україні.

У своїх працях Абрам докладно висвітлив життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, схарактеризував його роль у тогочасному суспільному й культурному житті України. Завдяки працям Абрама і його перекладам поезія Т. Шевченка на початку 20 ст. стала визначним явищем літературного і суспільного життя Словенії.

Переклади

  • Kobzar: Izbrane pesmi Tarasa Љevčеnka. Z zgodovinskim pregledom Ukrajine in pesnikovim ћivljenjepisom / рrevel Jos. Abram. Ljubljana, 1907.
  • Kobzar Tarasa Љevčenka. II. Del. Hajdamaki: Poem z zgodovinskim uvodom o hajda­maљčini / рrevel in pojasnil Josip Abram. Ljubljana, 1908.

Література

  1. Гнатюк В. Cловінський переклад Шевченкових поезій // Літературно-науковий вісник. 1906. Т. 34, кн. 5.
  2. Ющук І. Український струмінь у словенській поезії XIX — початку ХХ ст. // Слов’янське літературознавство і фольклористика: республ. міжвід. зб. 1967. Вип. 3.
  3. Гримич В. За Кобзаревою луною. Стаття перша // Всесвіт. 1981. № 3.
  4. Гримич В. Подвиг перекладача // Україна. Наука і культура. 1981. Київ, 1982.
  5. Kragelj J. Josip Abram — Trentar: ћivljenje in delo. Koper, 2000.
  6. Vovko Andrej. "Abram Jože". Novi Slovenski biografski leksikon. Slovenska biografija. Ljubljana: ZRC SAZU, 2013.

Автор ВУЕ