Аберт, Йоганн (Ян) Йозеф


Аберт, Йоганн (Ян) Йозеф ‎

А́берт, Йо́ганн (Ян) Йо́зеф (нім. Abert, Johann Joseph, чеськ. Abert, Jan Josef; 20.09.1832, с. Коховіце, тепер у складі м. Хостка, район Літомеріце, Чехія — 01.04. 1915, м. Штутґарт, тепер земля Баден-Вюртемберґ, ФРН) — композитор, музикант (контрабасист), диригент, педагог.

Аберт, Йоганн (Ян) Йозеф

(Abert, Johann Joseph)

Рік народження 1832
Місце народження Хостка, район Літомеріце, Чехія
Рік смерті 1915
Місце смерті Штуттгарт, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Alma mater Празька консерваторія, Прага
Напрями діяльності музичне мистецтво

Життєпис

Виховувався в августинському монастирі, але, не бажаючи приймати духовний сан, 1847 втік до родичів у Прагу і вступив до Празької консерваторії, де вивчав композицію (Я. Б. Киттль, А. В. Амброс) та гру на контрабасі (Й. Грабе). По закінченні (1852 або 1853) Аберт отримав місце контрабасиста в придворній капелі м. Штутґарта, тоді ж з’явилися його перші музичні твори. Задля поглиблення знань вирушив до м. Парижа, де консультувався у найкращих викладачів консерваторії. Велике значення для становлення Аберта як музиканта мали зустрічі з Дж. Россіні, Дж. Мейєрбером, Ф. Галеві, Ф. Обером.

Творчість

Наприкінці 1850-х — на початку 1860-х Аберт написав низку творів, які принесли йому успіх у країнах Західної Європи, зокрема оперу «Король Енціо» (нім. «König Enzio»; 1862) і симфонію «Колумб» (1865).

1853–1869 Аберт грав на контрабасі в придворному оркестрі м. Штутґарта, а 1867–1888 був його капельмейстером.

Новий етап творчого піднесення (кінець 1860-х–1890) позначився створенням Симфонії до мінор (1870) та опер «Асторґа» (нім. «Astorga»; 1866), «Енціо фон Гоенштауфен» (нім. «Enzio von Hohenstaufen»; 1875), «Еккехард» (нім. «Ekkehard»; 1878) «Альмохади» (нім. «Die Almhoaden»; 1890).

У 1890-х зосередився на написанні симфоній, серед яких «Лірична» (1890) та «Весняна» (1894).

Загалом Аберт написав шість опер, сім симфоній, а також камерні твори, п’єси для контрабаса, кантати, хори, пісні та ін. У творчості Аберта переважають риси романтичного стилю та «великої опери».

Додатково

Аберт був учителем свого сина Германна (1871–1927), який став музикознавцем, автором численних статей та книг з історії музичної культури, написав першу біографію батька та передав рукописи його творів бібліотеці Штутґарта, де вони й зберігаються. Онука Аберта Анна-Амалія (1906–1996) теж була музикознавцем.

Твори

  • 5 опер;
  • 7 симфоній;
  • Урочиста увертюра;
  • камерні твори;
  • п’єси для контрабаса;
  • кантати;
  • хори;
  • пісні.

Література

  1. Abert H. Johann Joseph Abert (1832–1915): Seine Lebenund SeineWerke… Charleston, 2012.

Автор ВУЕ