Абердін, Джордж Гамільтон-Ґордон


Абердін, Джордж Гамільтон-Ґордон ‎

Аберді́н, Джордж Га́мільтон-Ґо́рдон (англ. Aberdeen, George Hamilton-Gordon; 28.01.1784, м. Единбург, Шотландія, Велика Британія — 14.12.1860, м. Лондон, Англія, Велика Британія) — політик і дипломат, 34-й прем’єр-міністр Великої Британії 1852–1855.

Абердін, Джордж Гамільтон-Ґордон

(Aberdeen, George Hamilton-Gordon)

Рік народження 1784
Місце народження Единбург, Шотландія, Велика Британія
Рік смерті 1860
Місце смерті Лондон, Велика Британія
Alma mater Кембриджський університет, Кембридж
Напрями діяльності політика, влада державна, дипломатія

Життєпис

Походив із старовинного шляхетного шотландського роду Ґордонів, 1801 успадкував від діда титул графа Абердіна. Закінчив Кембриджський університет (1804, магістр мистецтв). З 1806 — член палати лордів британського парламенту; з 1812 — на дипломатичній службі.

Як посол у Відні (1813) та Неаполі (1814) проводив активну дипломатичну роботу в межах антинаполеонівської коаліції, ставши однією з ключових постатей європейської дипломатії. Після 1815 відійшов від активної політичної і дипломатичної діяльності, до якої повернувся через 13 років. 1828–1830 — міністр закордонних справ Великої Британії. На цій посаді вороже ставився до боротьби греків за незалежність, підтримував претендента на португальський престол Міґеля І, а також французький уряд Ж. Поліньяка.

1834–1835 — держсекретар з питань війни і колоній. 1841–1846 — знову міністр закордонних справ; дотримувався ліберальних поглядів, намагався відновити добрі стосунки з Австрійською та Російською імперіями. 1852–1855 — прем’єр-міністр, очільник коаліційного уряду, до якого входили піліти (прибічники Р. Піля), віги, радикали та ірландські ліберали. Під час Східної кризи оголосив війну Російській імперії (Кримська війна 1953–1956); згодом був звинувачений опозицією в невправному її веденні. Після відставки користувався авторитетом: до нього як приватної особи зверталися за порадами парламентарі та королева Вікторія. Лицар ордену Підв’язки (1855).

Література

  1. Balfour F. The Life of George, Fourth Earl of Aberdeen. London, 1922.
  2. Chamberlain M. E. Lord Aberdeen. London, New York, 1985.

Автор ВУЕ