Абераційний час


Абераційний час — в астрономії — час, за який світло від природних або штучних небесних об’єктів доходить до спостерігача. Абераційний час визначають за світловим рівнянням: tА = 499,0047863852R, де tA — абераційний час (с), R — відстань до небесного об’єкта (астрономічної одиниці). Дані про абераційний час використовують для обчислення орбіт планет, супутників планет, супутників штучних Землі тощо.

Література

  1. Астрономічний енциклопедичний словник. Львів:ЛНУ; ГАО НАНУ, 2003. 547 с.

Автор ВУЕ