Абдулла аль-Ансарі


Абдулла́ аль-Анса́рі (араб. الأنصاري الله عبدі‎; повне ім’я — Абу Ісмаїл Абдаллах ібн Мухаммад аль-Ансарі аль-Хараві; 04.05.1006, м. Герат, тепер Афганістан — 08.03.1089, м. Герат, Афганістан) — поет, богослов, суфійський мислитель, автор поетичних творів перською та арабською мовами.

Абдулла аль-Ансарі

(الأنصاري الله عبد)

Справжнє ім’я Абу Ісмаїл Абдаллах ібн Мухаммад аль-Ансарі аль-Хараві
Рік народження 1006
Місце народження Герат, Афганістан
Рік смерті 1089
Місце смерті Герат, Афганістан
Напрями діяльності богослов’я, літературна творчість, поезія
Традиція/школа суфізм

Життєпис

Батько займався торгівлею, однак захоплювався суфійським містицизмом. З дитячого віку Абдулла аль-Ансарі вивчав хадиси, тафсир та ісламську теологію під керівництвом відомих гератських богословів, перебував під сильним впливом суфія Абу аль-Гасана аль-Харакані. Хоча в Гераті більшість богословів і, зокрема, вчителі Абдулли аль-Ансарі належали до шафіїтського мазхабу, він став прихильником ханбалітської правової школи.

Абдулла аль-Ансарі писав про суфізм та ісламське богослов’я, зокрема полемічний трактат «Осуд [вчення] каламу і його послідовників» («Замм аль-калам ва ахліхі»), у якому виступав проти поширених на той час раціоналістичних напрямків у ісламській теології (твори їхніх представників мають спільну назву «калам», тобто «промова», «слово»). Ідеї своїх супротивників визначав як єретичні («біда», букв. — «нововведення»), вважав, що суфійське вчення дає змогу краще зрозуміти Коран і Сунну.

Абдулла аль-Ансарі писав віршовані твори на релігійну тему. Найвідоміший літературний текст — «Книга молитов» («Мунаджат-наме»), яку вважають одним із найвизначніших творів середньовічної перської літератури.

Серед послідовників і учнів Абдулли аль-Ансарі відомі мусульманські теологи, зокрема Юсуф аль-Хамадані. Після смерті Абдулли аль-Ансарі став відомий як Гератський пір (тобто «старець», суфійський авторитет) та Шейх аль-іслам. Його могила перетворилася на популярне місце паломництва. У 15 ст. на її місці споруджено мавзолей із мечеттю, який дотепер є одним із центрів суфізму (суттєво пошкоджений під час Афганської війни 1979–1989, частково відновлений у 2000-х).

Твори

  • The Persian Mystics. The Invocations of shaykh ‘Abdullah Ansāri of Herat. London, 1939.
  • Abdallah Ansari. Gebete. Amsterdam. 1991.
  • Chemin de Dieu: Les cent terrains — Les étapes des itinérants vers Dieu — Les déficiences des demeures: Trois traités spirituels. Paris, 1997.

Література

  1. Beaurecueil S. de. Khwādja ‛Abdullāh Ansārī (396–481 H./1006–1089): mystique hanbalite. Beyrouth, 1965.
  2. Halverson J. Theology and Creed in Sunni Islam. The Muslim Brotherhood, Ash’arism, and Political Sunnism. London, 2010.

Автор ВУЕ