Абдуллаєв, Хабіб Мухаммедович

Абдуллаєв, Хабіб Мухаммедович
Абдуллаєв, Хабіб Мухаммедович ‎

Абдулла́єв, Хабі́б Мухамме́дович (узб. Abdullayev, Habib Muhammedovich; 31.07.1912, кишлак Араван, тепер Ошська обл., Киргизстан — 20.06.1962, м. Ташкент, Узбекистан) — геолог, академік АН УзРСР, член-кореспондент АН СРСР (з 1958).

Абдуллаєв, Хабіб Мухаммедович

(Abdullayev, Habib Muhammedovich)

Рік народження 1912
Місце народження Араван, Ошська обл., Киргизстан
Рік смерті 1962
Місце смерті Ташкент, Узбекистан
Alma mater Ташкентський державний технічний університет
Напрями діяльності геологія
Традиція/школа металогенія

_


Відзнаки

Ордени "За великі заслуги" ("Буюк хізматларі учун"), Узбекистан
Премії Ленінська (1959), Державна премія УзРСР (1970)


Життєпис

1935 закінчив Середньоазіатський індустріальний інститут (тепер Ташкентський державний технічний університет). 1937–1939 навчався в аспірантурі Московського геологорозвідувального інституту; 1939 у цьому ж закладі захистив кандидатську дисертацію на тему «Геологія та генезис лангарського вольфрамового родовища». Після опублікування розроблених Х. Абдуллаєвим карт родовища почалася його експлуатація. Працював у Середньоазіатському індустріальному інституті: з 1940 — доцент кафедри корисних копалин гірничого факультету, а 1940–1941 — директор інституту. З 1941 — завідувач промислового відділу Центрального комітету комуністичної партії Узбецької РСР. 1942–1947 — заступник Голови Ради Міністрів та голова Держплану Узбецької РСР. У роки Другої світової війни курував важку й оборонну промисловість та розміщення евакуйованих підприємств, також опікувався будівництвом Бекабадського металургійного комбінату. 1946 захистив докторську дисертацію «Шеєлітоносні скарни Середньої Азії», яка започаткувала новий напрям у науці — металогенію. Засновник металогенічної наукової школи в Узбекистані. 1947–1955 — віце-президент, 1952—1955 — голова відділення технічних і геолохімічних наук, 1956–1961 — президент АН УзРСР.

Праці

Опублікував понад 130 наукових праць, зокрема сім великих монографій. Основні праці Х. Абдуллаєва присвячені петрології рудних родовищ. Висунув теорію закономірностей формування й розподілу в земній корі головних корисних копалин.

Серед праць:

  • Геология шеелитоносных скарнов Средней Азии. Ташкент : Издательство Академии наук УзССР, 1947. 400 с.
  • Генетическая связь оруденения с гранитоидными интрузиями». Москва : Государственное научно-техническое издательство литературы по геологии и охране недр, 1954. 296 с.
  • Дайки и оруденение. Москва : Госгеолтехиздат, 1957. 231 с.
  • Магматизм и оруденение Средней Азии. Ташкент : Издательство Академии наук УзССР, 1960. 147 с.
  • Принципы выделения структурно-геологических зон, рудно-петрографических провинций и рудных районов // Узбекский геологический журнал. 1961. № 4. С. 46–58.
  • Собрание сочинений : в 7 т. Ташкент : Наука, 1964–1969.

Відзнаки

  • Ленінська премія за монографію «Генетичний зв’язок зруденіння з гранітоїдними інтрузіями» (1959);
  • Державна премія УзРСР за монографію «Металогенія — геологічна основа пошуків родовищ корисних копалин» (1970, посмертно).
  • Був обраний членом Геологічного товариства Франції та дійсним членом Мінералогічного товариства Великої Британії (1960);
  • Ім’я Х. Абдуллаєва присвоєно Інституту геології і геофізики АН УзРСР, в якому відкрито його меморіальний музей, геологічному факультету Ташкентського державного університету;
  • 1992 засновано Золоту медаль ім. Х. Абдуллаєва, якою нагороджують геологів за важливі відкриття;
  • Нагороджений узбецьким орденом «За великі заслуги» («Буюк хізматларі учун»; 2002, посмертно).

Література

  1. Qahhorov A., G‘afforova M. Akademik Habib Abdullayev. Toshkеnt, 1981.
  2. Каюмов А. Академики Узбекистана. Ташкент : Мумтоз соз. 2014.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Вергельська Н. В. Абдуллаєв, Хабіб Мухаммедович // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Абдуллаєв, Хабіб Мухаммедович (дата звернення: 21.10.2019).