Абдрашитов, Вадим Юсупович


Абдрашитов, Вадим Юсупович
Абдрашитов, Вадим Юсупович

Абдраши́тов, Вади́м Юсу́пович (рос. Абдрашитов, Вадим Юсупович; 19.01.1945, м. Харків, Україна) — кінорежисер, народний артист РФ (з 1992).

Абдрашитов, Вадим Юсупович

Рік народження 1945
Місце народження Харків, Україна
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії імені С. А. Герасимова, Москва
Напрями діяльності кіномистецтво


Відзнаки

Премії Державна премія СРСР (1991), премія Альфреда Бауера (1989), премія «Ніка» (2004)


Життєпис і творчість

Народився в сім’ї військовослужбовця.

1967 закінчив Московський фізико-технічний інститут, у 1974 — режисерський факультет Всесоюзного (тепер Всеросійський) державного інситуту кінематографії (майстерні М. Ромма та Л. Куліджанова). Був запрошений на кіностудію «Мосфільм», де у співавторстві з кінорежисером і сценаристом О. Міндадзе створив 11 фільмів. Митці подолали шлях від «кінематографу моральної збентеженості» та «екзистенційної драми» до картин, що оприявнюють метафізичне підґрунтя реальності, використовуючи наближену до притчі кіномову. Стрічки В. Абдрашитова та О. Міндадзе вважаються взірцем використання постмодерної естетики та глибоких поетичних образів у межах аналітичного соціального кіно.

Визнання

Головний приз кінофестивалю в Авелліно і спеціальний приз фестивалю в Сан-Ремо (1984; «Парад планет»), Державна премія СРСР (1991), премія Альфреда Бауера (за відкриття нових шляхів у кіномистецтві) та Премії Екуменічного журі Берлінського кінофестивалю 1989 року (1988; «Слуга»), Золота медаль президента Сенату Італії на Венеціанському МКФ (1987; «Плюмбум, або Небезпечна гра»), «Срібний ведмідь» Берлін. МКФ (1995; «П’єса для пасажира»), Спеціальний приз Локарнського МКФ (1998; «Час танцівника»); премія «Ніка» (2004, кращий режисер; «Магнітні бурі»). Спеціальний приз за видатний внесок у російський кінематограф (2013).

Література

  1. Савицкий Н. Разговор начистоту. О фильмах Вадима Абдрашитова и Александра Миндадзе. Москва, 1986.
  2. Гербер А. Вадим Абдрашитов, Александр Миндадзе. Два портрета в одном диалоге. Москва, 1987.

Автор ВУЕ