Аббас, Ходжа (Кхваджа) Ахмад


Аббас Ходжа (Кхваджа) Ахмад ‎

Абба́с, Ходжа́ (Кхваджа́) Ахма́д (урду عباس احمد خواجہ, англ. Khwaja Ahmad Abbas, гінді ख़्वाजा अहमद अब्बास; 07.06.1914, м. Паніпат, тепер шт. Хар’яна, Індія — 31.05.1987, м. Бомбей, тепер Мумбай, шт. Магараштра, Індія) — письменник, журналіст, сценарист, режисер, громадський діяч.

Аббас, Ходжа (Кхваджа) Ахмад

(ख़्वाजा अहमद अब्बास)

Рік народження 1914
Місце народження Паніпат, Індія
Рік смерті 1987
Місце смерті Мумбай, Індія
Alma mater Алігархський мусульманський університет, Алігарх
Напрями діяльності журналістика, кіномистецтво

Життєпис

Навчався в Алігархському мусульманському університеті.

Починав творчу кар’єру як журналіст. Згодом, досягнувши значних успіхів у красному письменстві та кінематографі, не залишав журналістської та публіцистичної праці (зокрема, в 1960 опублікував книжку про М. Хрущова).

Писав мовами урду, гінді та англійською. Написав близько 200 оповідань мовою урду, які ввійшли до збірок «Дівчина» (1942), «Квіти шафрану» (1948), «Червоне і жовте» (1953), «Пшениця й троянда» (1955), «Вечір в Аудху» (1956), «Новий світ — нові люди» (1977) та ін.

Відомими є його англомовні романи й повісті: дилогія «Революція» (1954) та «Світ — моє село» (1973); «Чотири друга» (1977), «Скляні стіни» (1977), «Я не острів» (1977; експериментальна автобіографічна повість) та ін. Українською мовою перекладено романи «Син Індії» і «Завтра належить нам», новелу «Пан поліцейський інспектор»; перекладачі — В. Митрофанов, В. Андрушко, Е. Ржевуцька.

Писав також п’єси.

Започаткував неореалістичний напрям в індійському кіно. У сценаріях та фільмах звертався до важливих суспільно-політичних тем. Водночас фільми соціальної тематики Аббаса зберігають традиційну стилістику індійського кіномистецтва: музикальність, пісенність, численні танцювальні сцени тощо. Аббас розглядав пісню як культурну та естетичну особливість індійського кіно, яка надає йому національної самобутності. Володів студією «Найя сансар» у м. Бомбей, яка займалася виробництвом та прокатом фільмів. Як сценарист дебютував фільмом «Новий світ» (1941, режисер Н. Р. Ачар’я); як режисер і продюсер — стрічкою «Діти землі» (1946).

У фільмах Аббаса грали «зірки» індійського кіно: Р. Капур, його батько П. Капур і брат Ш. Капур, Нарґіс та ін., а також брала участь визначна виконавиця пісень Л. Манґешкар.

Працював також у документальному кіно.

Твори

Найвідоміші фільми Аббаса:

  • «Бродяга» (1951, номінант на «Гран-прі» Каннського фестивалю) та «Пан 420» (1955), які є найкасовішими в історії індійського кіно;
  • «Не спіть!» (1956);
  • «Тисячі ночей на ложі з каменю» (1964);
  • «Семеро індійців» та «Моє ім’я — клоун» (обидва — 1970);
  • «Боббі» (1973) та ін.

1958 здійснив спільну індійсько-радянську постановку фільму «Ходіння за три моря» («Афанасій Нікітін», перший індійський широкоекранний фільм, співрежисер — В. Пронін, співсценарист — М. Смирнова; номінований на «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю).

Визнання

Учасник індійського національно-визвольного руху. Член Всесвітньої Ради Миру.

Нагороджений однією з найвищих урядових нагород Індії — Падма Шрі (1969).

Твори

  • У к р. п е р е к л. — Син Індії. Київ, 1958 (перевид. 1974).
  • Завтра належить нам. Київ, 1959.
  • Пан поліцейський інспектор // Оповідання письменників Індії. Київ, 1981.

Література

  1. Інтерв’ю з Х. А. Аббасом: «Пишу книгу про М. С. Хрущова» // Всесвіт. 1960. № 4.
  2. Архипов У. М., Исмаилова Н. Р. Ходжа Ахмад Аббас. Ташкент, 1983.
  3. Рангунвалла Ф. Кино Индии: прошлое и настоящее. Панорама индийского кино / Пер. с англ. Москва, 1987.

Автор ВУЕ