Абакумов, Гліб Арсентійович


Абакумов, Гліб Арсентійович

Абаку́мов, Гліб Арсе́нтійович (рос. Абакумов, Глеб Арсентьевич; 30.09.1937, м. Ядрін, Чувашія, РФ) — хімік, академік РАН (з 2000).

Абакумов, Гліб Арсентійович

Рік народження 1937
Місце народження Ядрін, Чувашія, Росія
Alma mater Нижньогородський державний університет ім. М. І. Лобачевського, Нижній Новгород
Місце діяльності Інститут металоорганічної хімії імені Григорія Разуваєва
Напрями діяльності хімія


Відзнаки

Премії Державна премія СРСР (1985)


Життєпис

Закінчив 1962 хімічний факультет Горьківського (тепер Нижньогородського) державного університету ім. М. Лобачевського, після закінчення працював там асистентом кафедри неорганічної хімії.

1964–1968 — молодший науковий співробітник Лабораторії стабілізації полімерів АН СРСР у м. Горькому.

З 1969 працював в Інституті хімії АН СРСР (м. Горький): 1969–1974 — старший науковий співробітник; 1974–1986 — завідувач лабораторією; 1984–1988 — замісник директора з науки; 1988–1991 — директор. 1991–2015 — директор Інституту металоорганічної хімії ім. Г. Разуваєва РАН.

Як учений-експериментатор був учнем Г. Разуваєва.

Відкрив фототермомеханічний ефект — оборотне вигинання ниткоподібного кристалу вільнорадикального комплексу під дією світла і тепла (1982). Це явище — фундаментальний результат, важливий для спінової хімії, також наочний, макроскопічний прояв конформаційних змін (які мають квантову природу) в молекулі комплексу.

Створив антифрикційні та світлочутливі композиції (зокрема для запису інформації) на основі таких комплексів.

Автор понад 500 наукових публікацій у російських і міжнародних наукових виданнях. Основні дослідження — з хімії комплексів металів зі стабільними радикалами.

Державна премія СРСР (1985; за працю «Синтез, реакційна здатність і застосування о­семихінонових комплексів перехідних та неперехідних елементів»).

Праці

  • Оптические квантовые генераторы ультрафиолетового диапазона на молекулах органических сцинтилляторов // Письма в Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1969. Т. 9. Вып. 1.
  • One-electron transfer in reactions of organomercury compounds with di-tert-butyl-substituted o­quinone // Journal of Organometallic Chemistry. 1974. Vol. 64. Iss. 3.
  • ESR investigation of the substitution reactions in rhodium(I) complexes with spin-labeled ligands // Ibid. 1981. Vol. 214. Iss. 1.
  • Palladium and platinum paramagnetic complexes formed by oxidation of catecholate derivatives of these elements // Inorganica Chimica Acta. 1981. Vol. 53.
  • Комплексы металлов со свободнорадикальными лигандами // Металлоорганические соединения и радикалы. Москва, 1985.
  • Photomechanical properties of rhodium(I)-semiquinone complexes. The structure, spectroscopy, and magnetism of (3,6-di-tert-butyl-1,2-semiquinonato) dicarbonylrhodium(I) // Journal of the American Chemical Society. 1992. Vol. 114, No. 11.
  • Synthesis and molecular structure of indium complexes based on 3,6-di-tert-butyl-o-benzoquinone. Looking for indium(I) o­semiquinolate // Dalton Transactions. 2011. Vol. 40.

Література

  1. Видные ученые России (Нижний Новгород). Вып. 3. Нижний Новгород, 2009.
  2. Литвак А. Г. Всемирно известный ученый и организатор науки // Нижегородский потенциал. 2012. № 3.

Автор ВУЕ