Абаза, Олександр Агейович


A. A. Abaza.jpg

Абаза́, Олекса́ндр Аге́йович (24.07.1821, с. Винокурний Завод, тепер с. Боровно Окуловського району Новгородської обл., РФ — 24.01.1895, м. Ніцца, тепер регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег, Франція; похований у м. Санкт-Петербурзі, тепер РФ) — державний, політичний, громадський і культурний діяч Російської імперії, економіст, юрист, почесний член Петербурзької АН (з 1876).

Абаза, Олександр Агейович

Рік народження 1821
Місце народження Боровно, Окуловський район, Новгородська область, Росія
Рік смерті 1895
Місце смерті Ніцца, Прованс — Альпи — Лазуровий берег, Франція
Alma mater Санкт-Петербурзький університет, Санкт-Петербург
Напрями діяльності політика, економіка, юриспруденція

Життєпис

Походив із сім’ї поміщика і цукрозаводника з молдавського дворянського роду. Закінчив 1839 юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету.

1839–1847 перебував на військовій службі в російській армії, учасник бойових дій на Кавказі (1843).

У 1847–1857 мешкав у власному маєтку, де займався сільським господарством і студіював фінансове право.

Діяльність

З 1857 на службі при дворі великої княгині Олени Павлівни на посаді церемоніймейстера, з 1867 — гофмейстера. Водночас, як прихильник реформ, Абаза долучився до гуртка «ліберальних бюрократів» (М. Мілютін, Д. Мілютін, М. Х. Рейтерн та ін.). Також був членом рад: Головного товариства російських залізниць (з 1857; зокрема, брав участь у будівництві Харківсько-Кременчуцької залізниці), державних кредитних установ (1865), міністра фінансів (1865–1868).

1871–1874 — державний контролер Російської імперії, на цій посаді проводив курс, спрямований на посилення фінансової дисципліни. З 1874 — дійсний таємний радник. 1874–1880 — голова Департаменту державної економії Державної ради.

27.10.1880–06.05.1881 — міністр фінансів Російської імперії. За його керівництва скасовано соляний податок, підвищено ввізне мито для товарів з Європи, започатковано підготовку податкової реформи, зменшено викупні платежі. 1881 запропонував повернутися до державного будівництва залізниць та викупу їх у приватних компаній. Був одним із розробників програми соціально-економічних перетворень у сфері фінансів, податків, грошового обігу, залізничного будівництва.

Абаза пішов у відставку після виходу маніфесту «Про непорушність самодержавства», яким імператор Олександр ІІІ згорнув політику реформ і повернув Росію до консервативних цінностей.

З 1884 Абаза повернувся на державну службу — очолив Департамент державної економії Державної ради; з 1890 — голова Комітету фінансів. 1892, скориставшись конфіденційною інформацією, провів біржову операцію на пониження курсу російського рубля і заробив на цьому близько 1 млн рублів; після розголосу подав у відставку — 10.03.1893 звільнений з усіх державних посад, крім почесного членства у Державній раді.

Абаза був власником земель, маєтків і підприємств в Україні. 1858 неподалік містечка Шполи (тепер місто Черкаської обл.) заклав садибу: дендропарк і кам’яно-цегляний двоповерховий палац у стилі класицизму з елементами модернізму (тепер приміщення Шполянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату). У Шполі Абаза власним коштом збудував кам’яну церкву (зруйнована у 1930-х) і відкрив першу в містечку початкову школу. У м. Одесі Абаза збудував палац у стилі еклектики (1856–1857, архітектор Л. Оттон), нині у ньому діє Одеський музей західного і східного мистецтва.

Цукровий завод Абази у Шполі наприкінці 19 ст. був одним із провідних підприємств галузі в Російській імперії. Абаза також зробив внесок у розвиток цегляної, борошномельної галузі, машинобудування в Україні.

Література

  1. Клименко А. В., Савельев А. Б. Оборотистый Абаза // Былое. 1993. № 9.
  2. Шилов Д. Н. Государственные деятели Российской империи: главы высших и центральных учреждений: 1802–1917. Санкт-Петербург : Дмитрий Буланин, 2002. 936 с.
  3. Федорченко В. И. Императорский дом. Выдающиеся сановники. Красноярск : Бонус, 2003. 672 с.
  4. Чичерин Б. Н. Воспоминания : в 2 т. Москва : Издательство им. Сабашниковых, 2010. Том 2: Московский универститет. Земство и Московская дума. 528 с.
  5. Данилов А. А. Краткий исторический словарь. Москва : Проспект, 2014. 250 с.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю:

Онищенко А. М. Абаза, Олександр Агейович // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Абаза, Олександр Агейович (дата звернення: 21.02.2019).