Версія від 20:14, 9 червня 2021, створена Андрій Тищенко (Обговорити цю сторінку | внесок) (Заміна тексту — «mp3|thumb» на «mp3»)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Булінг

Булінгсв.jpg

Бу́лінг (англ. bully — залякувати, цькувати, займати) — агресивна індивідуальна/колективна поведінка, репресивне ставлення до певного учасника освітнього процесу (учня, вчителя та ін.).

Булер (той, хто чинить булінг) систематично намагається завдати жертві психологічних та /або фізичних страждань, матеріальної шкоди, підпорядкувати її собі, ізолювати від соціального оточення тощо.

19.01.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Відтоді булінг в Україні вважається правопорушенням, за вчинення якого передбачена адміністративна відповідальність (стаття 173-4 КУпАП). Правового регулювання в Україні наразі набув власне булінг учасника освітнього процесу. Тому суб’єктний склад цього правопорушення охоплює тільки учасників освітнього процесу, серед яких завжди є малолітня або неповнолітня особа — чи як потерпілий, чи як кривдник.

Історична довідка

Булінгсв1.jpg

Проблему булінгу вперше почали досліджувати наприкінці 20 ст. у Скандинавії. Першим експертом у дослідженні питань булінгу вважається професор психології Дан Ольвеус (Dan Olweus, народився в 1931, Швеція — Норвегія). Учений розробив програму превенції булінгу («The Olweus Bullying Prevention Program»), яка визнана найефективнішою антибулінговою програмою.

На початку 1970-х Дан Ольвеус провів перше в світі дослідження булінгу, результати якого були опубліковані в Швеції (1973) та США (1978) у книзі «Агресія у школі: булери та хлопчики для побиття».

Праці Дана Ольвеуса спричинили прийняття у середині 1990-х антибулінгових нормативних документів шведським та норвезьким парламентами.

Форми

Булінгсв2.jpg

Булінг може проявлятися у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, вчинятися у безпосередньому міжособистісному контакті та опосередковано — із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг).

Психологічне насильство — словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи.

Фізичне насильство — агресивна фізична поведінка: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів, нанесення побоїв, мордування, заподіяння інших тілесних ушкоджень.

Економічне насильство — умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці тощо.

Сексуальне насильство — небажана вербальна та невербальна поведінка сексуального характеру, мета або наслідок якої — порушення гідності особи шляхом створення загрозливого, ворожого, принизливого або образливого середовища: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток сексуального характеру тощо.

Поширеною формою булінгу є кібербулінг — цькування жертви в соціальних мережах, чатах, на форумах, що ведеться здебільшого за допомогою мобільних пристроїв.

Типові ознаки

Булінгсв3.jpg

Типовими ознаками булінгу вважаються:

Систематичність. Булінг — насильницька поведінка, яка має систематичний характер. Тобто агресивні діяння вчиняються стосовно потерпілого двічі та більше разів.

Дисбаланс сил сторін. Булінг має характерну структуру: кривдник (булер), жертва, найчастіше бувають також спостерігачі (свідки). Кривдник і жертва зазвичай мають різний фізичний розвиток, рівень соціально-психологічної адаптованості, соціальний статус, стан здоров’я, ментальний розвиток тощо. Цькуванню підлягає менш захищена особа, яка не здатна за себе постояти.

Умисність. При вчиненні булінгу спостерігається певний умисел заподіяти психічну та / або фізичну шкоду, принизити, залякати, підпорядкувати потерпілого інтересам кривдника та / або спричинити соціальну ізоляцію потерпілого.

Булінг в Україні

Булінг в Україні поширений і має тенденцію до проникнення в усе молодші вікові групи дітей.

За даними дослідження Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ в Україні), яке проводилось у 2017 серед дітей 11–17 років, 67 % дітей стикалися з проблемою булінгу і 48 % з них нікому про це не розповідали. Причини замовчування — сором, зневіра, страх тощо. Мало хто з дітей знає про існування Національної дитячої «гарячої» лінії (116111, ГО «Ла Страда-Україна»), куди дитина може безкоштовно та конфіденційно звернутися по допомогу.

МОН України, за результатами загальнодержавного моніторингового дослідження якості початкової освіти (2018), навело дані:

  • 33 % учнів початкової школи не почувалися щасливими у школі;
  • 50 % з-поміж опитаних випускників початкової школи зазначили, що їм доводилося чути образливі слова на свою адресу; стикалися з випадками ізоляції від колективу;
  • 15,6 % випускників початкової школи наражалися на фізичне насильство кілька разів на місяць.

У рамках міжнародного дослідницького проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» («Health Behavior in School-aged Children» (HBSC), 2018) виявлено:

  • 37,9 % всіх опитаних визнали себе жертвами образ / принижень / знущань протягом останніх двох місяців;
  • 35 % підлітків визнали свою участь у випадках ображання або приниження інших упродовж останніх двох місяців;
  • серед опитаних підлітків 21,1 % зазначили, що ображали своїх колег по навчанню в онлайн-просторі; «жертвами» онлайн-знущань визнала себе п’ята частина — 21,5 %.

Не меншою проблемою є булінг учнями педагогів. За статистикою проекту Pro.Школу (БО «Фонд Максима Степанова», 2019), цькування відчував на собі кожен четвертий вчитель. Майже 90 % вчителів мають прізвиська, переживають ігнорування та кепкування з боку учнів. Переважна більшість учителів потребують юридичної і психологічної підтримки, однак 30 % замовчували свої проблеми.

Згідно з дослідженням «Навчати і навчатися: як і куди зростати українському вчительству?» (2018) МОН України,

  • 32,4 % респондентів почуваються емоційно виснаженими;
  • 11,3 % часто відчувають роздратованість або злість.

Значення

Булінгсв4.jpg

Булінг — комплексна (насамперед психологічна та соціально-педагогічна) проблема; одним із його наслідків є випадки дитячих суїцидів.

Насильство заразливе: булінг в освітньому середовищі має негативний вплив не лише на жертв цькування, а й на кривдників та спостерігачів, батьків та працівників закладів освіти. Агресивна поведінка кривдника часто зумовлена його власними проблемами в батьківській родині, комплексами, психічними розладами. Тому всі учасники булінгу потребують підтримки та психологічної реабілітації, спрямованої на подолання травми та навчання асертивної комунікації (здатності відстоювати свої права, поважаючи при цьому права та інтереси інших людей).

Булінг потребує злагодженої, профілактичної роботи всіх зацікавлених сторін, вчасного реагування з боку батьків, педагогів, соціальних та правоохоронних органів. За вчинення булінгу, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (2019), передбачена адміністративна відповідальність: штрафи, громадські та виправні роботи. Діти притягаються до відповідальності за вчинення булінгу з 16 років; у разі недосягнення кривдником зазначеного віку, відповідальність несуть батьки або особи, що їх замінюють. Керівники закладів освіти притягаються до відповідальності за неповідомлення органам Національної поліції про випадки булінгу.

Цитата

Булінг (цькування) — «діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

 (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» № 2657-VIII від 18.12.2018 // Відомості Верховної Ради. 2019. № 5. Ст. 33. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19).


Джерела

  • Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 (дата звернення: 13.11.2019)
  • Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 // Відомості Верховної Ради. 2017. № 38–39. Ст. 380. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 13.11.2019)
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» № 2657-VIII від 18.12.2018 // Відомості Верховної Ради. 2019. № 5. Ст. 33. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19

Література

  1. Балакірєва О. М., Бондар Т. В., Даниленко Г. М. та ін. Соціальна обумовленість та показники здоров’я підлітків та молоді: за результатами соціологічного дослідження в межах міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді». Київ : Поліграфічний центр «Фоліант», 2019. 127 с. URL: https://www.unicef.org/ukraine/media/921/file/Social conditionality and indicators of adolescent and youth health in Ukraine.pdf
  2. Елькін О., Марущенко О., Масаліті О. та ін. Навчати і навчатися: як і куди зростати українському вчительству? Харків : Дім Реклами, 2019. 120 с. URL: https://docs.wixstatic.com/ugd/df4ebb_efe324089d574e64af64918b415015cd.pdf
  3. Освітня реформа: результати та перспективи: інформаційно-аналітичний збірник. Київ : [б. в.], 2019. 228 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva%20conferentcia/2019/Institut-osv-analitiki.pdf
  4. PRO.Школу. Проект онлайн-підтримки вчителів з усієї України (офіційний сайт). URL: https://stepanovfoundation.com/pro-school/

Див. також

Медіанасильство

Автор ВУЕ

О. І. Падучак


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Падучак О. І. Булінг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Булінг (дата звернення: 27.11.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
14.11.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ