Версія від 16:21, 20 травня 2019, створена Катерина Борисенко (Обговорити цю сторінку | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Академія мистецтв Венеції

Акаде́мія мисте́цтв Вене́ції (L’Accademia di Belle Arti di Venezia) — навчально-мистецький і художньо-музейний заклад у столиці регіону Венето (Італія). Має одне з найбагатших зібрань творів мистецтва північного італійського Відродження від 13 до 18 ст.

Будівлі академії

Колекції Академії мистецтв Венеції розміщено в кількох будівлях: церкві Санта-Марія делла Каріта (Chiesa di Santa Maria della Caritа), монастирі Лютеранських каноніків (Сonvento dei Canonici Lateranensi) і в Галереї Академії мистецтв Венеції (Gallerie dell`Accademia), що розташована у приміщенні Скуола («братство») Гранде ді Санта-Марія делла Каріта (Scuola Grande di Santa Maria della Caritа). Кожне з приміщень Академії мистецтв Венеції — історико-культурна та архітектурна пам’ятка. Зокрема, Монастир Лютеранських каноніків звели ченці лютеранського ордену з Равенни 1134; його двічі перебудовували: 1552–1561 А. Палладіо, засновник архітектурного класицизму, на початку 19 ст. — архітектори Дж. Сельва і Лаззарі. Церкву Санта-Марія делла Каріта спорудили в 12 ст., у середині 15 ст. архітектор Б. Боном перебудував її в готичному стилі, 1807 будівлю реконструював архітектор Дж. Сельва. Скуола Гранде ді Санта-Марія делла Каріта (Мілосердя) засноване 1260; у 1830 архітектори Дж. Сельва і Лаззарі модернізували його.

Історія академії

Академію мистецтв Венеції засновано 1750. Першим президентом був видатний художник італійського сеттеченто Дж. Б. Тьєполо. Згідно з Декретом Наполеона від 1807 було змінено назву з «Венеціанська академія живопису, скульптури і архітектури» на «Королівська академія вишуканих мистецтв» та засновано пінакотеку — зібрання творів живопису, відкриту для відвідування 1817. Нині відома як Галерея Академії мистецтв Венеції (через те, що Академія мистецтв Венеції разом із художніми фондами розміщується в кількох будівлях, часто вживають поняття «Галереї Академії мистецтв Венеції»).

Фонди академії

Фонди створеної Академії поповнювалися упродовж 19 ст. До Галереї Академії мистецтв Венеції надійшли колекції графів Контаріні й Манфріні. 1856 імператор Австро-Угорської імперії, до складу якої після поразки Наполеона входила переважна більшість північних територій Італії, купив і подарував Академії мистецтв Венеції пінакотеку Реньє. У Галереї представлено італійський живопис 13–18 ст. переважно венеціанської школи, особливістю якої є колористичне багатство та пишність, тяжіння до багатофігурних композицій. Експозиція музею побудована на поєднанні хронологічного і біографічного принципів. Серед ікон і так званих примітивів (картин венеціанських художників 13–14 ст.) — «Коронація діви Марії» П. Венеціано і поліптих із центральною сценою «Благовіщення» пензля Л. Венеціано, учня П. Венеціано. Основна частина експозиції — це картини венеціанських художників 15–18 ст. В експозиції живопису кватроченто представлено полотна А. ді Саліба, П. да Мессіна, В. Катена, П. делла Франческо, Я. і Дж. Белліні, зокрема «Мадонна з деревами» (1487), «П’єта» (1505); шедевр А. Мантеньї «Св. Георгій» (1464), картини С. Пйомбо, Дж. Белліні, зокрема «Процесія Святого Хреста на площі Сан Марка» (1496) і «Диво Святого Хреста на мосту сан Лоренцо» (1500). Для циклу картин В. Карпаччо «Життя св. Урсули», створених для заснованого у 1300 братства св. Урсули, виділено окрему залу. У кількох залах експонують близько шести сотень творів титанів венеціанського чинквеченто: Тиціана (1477–1576), Я. Тінторетто (1518–1594) і П. Веронезе (1528–1588). Зокрема, шедевр П. Веронезе «Бенкет у домі Левія» (1573) займає усю стіну зали, серед інших картин майстра — «Свята родина і святі» (1564), «Містичний шлюб св. Катерини» (1575), «Розп’яття» (1582), «Вознесіння Діви Марії на небо» (1586), «Св. Іеронім» (1580), а також «Алегорія Венеції» і «Битва при Лєпанто». Цілу стіну Галереї займає монументальне полотно Тиціана «Введення Марії до храму» (1534–1538). Крім нього, в експозиції музею є «Диво св. Марка» (1545–1548), «Викрадення тіла св. Марка венеціанцями з Олександрії, захопленої мусульманами», «Спасіння св. Марка» (1562–1566), «Іоанн Хреститель», «П’єта» (1570–1576) та ін.

Представлено роботи художників родини Бассано: Леонардо, Якопо і Франческо Молодшого, а також майстра жанрових картин Б. Строцці (1581–1644) і засновника жанру євангельської притчі в італійському живописі Д. Фетті (1589–1623). Перлина колекції Академії мистецтв Венеції — картина Джорджоне «Гроза» (1505–1507), що досі однозначно не потрактована ані щодо змісту, ані щодо назви, яка кілька разів змінювалась: від «Циганка і солдат» до «Родина Джорджоне» (через припущення, що на картині зображено родину художника) та «Алегорія Венери». Картину замовив Г. Вендраміні, у його родині вона зберігалася до 1569. Потім опинилася в зібранні Манфріні, 1875 картину придбав князь Джованеллі. 1930 полотно експонували в м. Лондоні, а через два роки його придбав уряд Італії для Галереї Академії мистецтв Венеції. Живопис венеціанського сеттеченто представлено картинами Дж. Б. Тьєполо, Дж. Б. П’яцетти, батька і сина П. та А. Лонгі, пастелями портретистки Р. Карр’єри, ведутами Каналетто, Ф. Гварді, М. Маріескі — художників, що увічнили на своїх полотнах канали, церкви та палаци Венеції.

Література

  1. Энциклопедия живописи. Москва, 1997.
  2. Filippo Pedrocco. Veronese. Giunti Gruppo Editoriale, Firenze, 1999.
  3. Федотова Е. Д. Италия. История искусства. Москва, 2006.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гончарова О. М. Академія мистецтв Венеції // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Академія мистецтв Венеції (дата звернення: 23.07.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ