Версія від 16:10, 20 вересня 2021, створена Alvadar (Обговорити цю сторінку | внесок) (→‎Додатково)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Білоруська автокефальна православна церква

Герб БАПЦ
Кафедральний собор Св. Кирила Турівського, м. Нью-Йорк, США

Білору́ська автокефа́льна правосла́вна це́рква (БАПЦ; біл. Беларуская аўтакефальная праваслаўная царква; англ. Belarusian Autocephalous Orthodox Church, ВАОС) — неканонічне з погляду диптихіальних Православних церков об’єднання самоврядних релігійних організацій, що позиціонують себе автокефальною (див. Автокефалія) церквою Білорусі та білоруської діаспори. Від 1944 діє в еміграції.

Історична довідка

Традиційно БАПЦ виводить своє походження від Новогрудської митрополії, що була створена Константинопольським патріархатом 1330 й очолена митрополитом Феофілом (пом. 1330).

Перші спроби православних єпархій, що діяли на теренах Білорусі, відокремитися від Російської православної церкви були вжиті 1923, коли в м. Мінську відбувся собор мирян і духівництва під проводом єпископа Мелхіседека (Паєвського; 1879–1931).

За гітлерівської окупації Білорусі було скликано Всебілоруський церковний собор (м. Мінськ, серпень–вересень 1942), який схвалив Статут БАПЦ, її офіційну назву «Свята Православна Автокефальна Білоруська Церква», але відклав формальне проголошення автокефалії до кінця Другої світової війни. Було сформоване церковне керівництво на чолі з митрополитом Пантелеймоном (Рожновським; 1867–1950), проведено розподіл Білорусі на єпархії та призначено єпископів. До середини 1944 діяли єпархії: Мінська митрополича, Брестська, Вітебська, Гомельська, Гродненська, Могильовська, Новогрудська, Поліська. Під час звільнення Білорусі в 1944 єпископат був евакуйований до Німеччини. У лютому 1944 єпископи БАПЦ увійшли до складу Російської православної церкви закордоном.

На соборі 04–05.06.1948 у м. Констанці (тепер земля Баден-Вюртемберг, Німеччина) за ініціативою білоруського активу й низки священників та за допомогою ієрархів Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) БАПЦ була конституйована як Білоруська автокефальна православна церква в еміграції (БАПЦ в еміграції, БАПЦЕ). Архієпископом було обрано єпископа УАПЦ Сергія (Охотенка; 1890–1971).

1949, за постановою Архієрейського собору УАПЦ, її єпископи Платон і В’ячеслав у м. Розенгаймі (тепер земля Баварія, Німеччина) висвятили архимандрита Василя (Тамащука) в сан єпископа БАПЦ. Це знаменувало відродження церковної ієрархії.

На початку 1950-х років лідери Церкви і більшість її прихильників переселилися до Канади і США. На єпископів були хіротонізовані: 1968 — настоятель парафії у м. Клівленді (шт. Огайо, США) Олександр Крит (1901–1983; під ім’ям владики Андрія) і Михайло Мацукевич (1917–2002; під ім’ям владики Миколая) з канадської білоруської парафії в м. Торонто; 1981 — Іван Бруцький (1926–2007; під ім’ям владики Ізяслава) з білоруської парафії в м. Іст-Детройті (шт. Мічіган, США).

Після смерті єпископа Василя (1970) і архієпископа Сергія (1971) відбувся Собор БАПЦ (1972, Гайленд-Парк, шт. Іллінойс, США), де було затверджено Статут БАПЦ (на основі Статуту 1942), сформовані Рада, Консисторія та ревізійна комісія. Архієпископ Андрій (Крит) був обраний митрополитом БАПЦ з місцезнаходженням у м. Клівленді. Його наступником на Соборі БАПЦ 1984 було обрано архієпископа Торонтського Миколая (Мацукевича).

Сучасний стан

Архієпископ Святослав (Логін)

У 1980-х у середовищі духовенства та вищої ієрархії БАПЦ виникли розбіжності, внаслідок яких під назвою БАПЦ певний час діяли дві церковні структури, кожна з яких обрала власного митрополита. 2002 після кончини одного з митрополитів — Миколая (Мацукевича), інший митрополит — Ізяслав (Бруцький) об’єднав обидві частини БАПЦ під своїм проводом.

Від 2000-х центром БАПЦ став кафедральний собор Святого Кирила Турівського в м. Нью-Йорку (США).

2008 ієрархи УАПЦ архієп. Олександр (Биковець), єп. Макарій (Геррінґ) та єпископ УПЦ КП Паїсій (Дмоховський) рукопоклали на єпископа Новогрудського В’ячеслава Логіна (нар. 1964; під ім’ям владики Святослава), що був обраний адміністратором БАПЦ. Від 11.11.2008 Святослав (Логін) — предстоятель БАПЦ з титулом «Предстоятель Білоруської Автокефальної Православної Церкви, архієпископ Новогрудський і Північно-Американський».

Білоруська автокефальна православна церква в еміграції діяла в країнах Європи (Німеччині, Великій Британії, Франції, Бельгії), США, Канаді та Австралії. Парафії БАПЦЕ було визнано та офіційно зареєстровано державними структурами цих країн. Західні держави звинувачували Уряд Республіки Білорусь в активному переслідуванні громад БАПЦ. Від 2015 предстоятелю БАПЦ Святославу (Логіну) заборонено в’їзд до Білорусі. За даними Церкви, станом на 2021 діє 9 парафій (по три — в США та Австралії, по одній — в Канаді, Великій Британії та Білорусі) та 1 місія (США). Богослужіння провадяться білоруською мовою. Друковані органи: часопис «Голос Церкви» («Голас Царквы»), «Церковний вісник» («Царкоўны веснік») та ін.
Офіційний сайт: http://www.belapc.org/

Після 1991 вживалися спроби перенести діяльність БАПЦЕ на територію незалежної Білорусі. У 2000-х існував незареєстрована парафія св. Єфросинії Полоцької в м. Мінську (настоятель — протоієрей Леонід Акалович). За даними Уповноваженого у справах релігій і національностей Республіки Білорусь, на 01.01.2021 в країні відсутні офіційно зареєстровані громади БАПЦ.

Станом на 2021 БАПЦЕ не отримала канонічного визнання від Константинопольського патріарха та автокефальних Православних церков.

Додатково

  • Чинний предстоятель БАПЦ архієп. Святослав (Логін) народився у м. Чернігові, у родині інженерів, білорус за етнічним походженням. 1986 закінчив Київський політехнічний інститут (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»), працював інженером. Був одним із перших парафіян УАПЦ в м. Чернігові. 1994–1999 навчався в Київській духовній семінарії. Владика Святослав бере активну участь у міжнародних форумах на захист білоруської ідентичності, екуменічних заходах. 2018 висловив підтримку зусиллям українських церков у здобутті автокефалії та підтвердив мету БАПЦ — легалізуватися в Білорусі й канонічно отримати статус автокефалії за прикладом України.
  • 17–18 серпня 2019 в м. Чернігові відбулась міжнародна конференція «Білоруська інтелігенція в підтримці Білоруської Автокефальної Православної Церкви», яка зібрала понад сто учасників з Білорусі, Польщі та США. Клірики Православної церкви України співслужили на урочистому молебні першоієрарху БАПЦ Святославу (Логіну).

Література

  1. Касяк І. З гісторыі Праваслаўнай Царквы беларускага народу. Нью-Йорк : Беларуская цэнтральная рада, 1956. 190 с.
  2. Афанасий (Мартос). Беларусь в исторической, государственной и церковной жизни. Минск : Белорусский Экзархат Русской Православной Церкви, 1990. 292 с.
  3. Рэлігія і царква на Беларусі: энцыклапедычны даведнік / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў, Я. М. Бабосау, Ю. В. Бажэнау і інш. Мінск : Беларуская Энцыклапедыя, 2001. 368 с.
  4. Кiпель В. Я. Беларусы ў ЗША. 3-е выд., дапрац. і дап. Мiнск : Кнiгазбор, 2020. 656 с.

Автор ВУЕ

І. О. Пушкін


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Пушкін І. О. Білоруська автокефальна православна церква // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Білоруська автокефальна православна церква (дата звернення: 25.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.09.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ