Київська камерата


Версія від 16:11, 20 лютого 2019, створена Daria (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Київська камерата, Національний ансамбль солістів


«Ки́ївська камера́та», Національний ансамбль солістів «Київська камерата» — український професійний музичний колектив, один із провідних виконавців камерної музики різних часів, стилів і напрямів. Головна сфера творчої діяльності ансамблю — пропаганда музики українських композиторів і репрезентація їх творчості за кордоном.

Історична довідка

«Київська камерата» починала свою діяльність у 1977 на умовах антрепризи. Її засновником став піаніст, на той час соліст Київської філармонії В. Матюхін.

У 1977–1989 колектив називався Ансамблем камерної музики Спілки композиторів України, а з 1989 — Ансамблем солістів «Київська камерата». У 1991–1992 колектив працював при культурно-громадській інституції «Українська духовна республіка».

У серпні 1993 колективу присвоєно статус державного, а 27.08.2000 — національного. З 2000 року колектив називається Національним ансамблем солістів «Київська камерата», а В. Матюхін здобув статус генерального директора — художнього керівника та головного диригента колективу.

Склад

Художніми керівниками колективу були народні артисти України Є. Станкович (1991–1992), М. Скорик (1993–1994) та І. Карабиць (1995–2000).

Завдяки високому професійному рівню кожен із артистів оркестру може бути солістом, у зв’язку з чим «Камерату» вважають «ансамблем солістів». В оркестрі працюють, зокрема, народні артисти України Н. Матвієнко (народний спів), О. Ясько (скрипка), заслужені артисти України Б. Півненко (скрипка), В. Погосов (альт), Л. Хомліченко (віолончель), Б. Стельмашенко (флейта), Д. Таванець (фортепіано). Серед виконавців — лауреати та дипломанти міжнародних та національних конкурсів, зокрема лауреати премії Л. Ревуцького М. Скрипа (скрипка), К. Супрун (альт), Н. Стець (контрабас), З. Алмаші (віолончель), Б. Галасюк (гобой).

Колектив постійно співпрацює з гастролерами та диригентами, серед яких — В. Кожухар, Ф. Глущенко, І. Блажков, В. Сіренко, В. Балей, С. Сакакібара, Г. Адлер, Ш. Шілакадзе, Р. Калсон.

Репертуар

Творчий репертуар колективу різноманітний — від музики раннього бароко до творів сучасних композиторів 21 ст. Ансамбль зарекомендував себе як виконавець сучасного українського репертуару. Головною метою його утворення було прагнення надати можливість сучасним українським композиторам почути власні твори та твори колег у живому виконанні.

Тривалий час ансамбль був своєрідною творчою лабораторією Спілки композиторів України, завдяки чому було виконано велику кількість камерних творів українських авторів. Практично всі відомі українські композитори, які працювали і працюють у сфері камерної музики, писали і продовжують писати для «Київської камерати». Цим колективом було виконано безліч творів як відомих і знаних у світі українських композиторів, чиї імена стали візитівкою національного мистецтва, так і маловідомих вітчизняних авторів. Допомога молодим авторам у композиторському старті — одна з рис колективу.

У репертуарі «Київської камерати» — твори понад 150 композиторів: Б. Лятошинського, І. Шамо Є. Станковича, В. Сильвестрова, М. Скорика, В. Бібіка, Л. Грабовського, В. Зубицького, О. Ківи,Л. Дичко, О. Красотова, В. Губаренка, В. Губаренка, Г. Гаврилець, Ю. Іщенка,Ю. Гомельської, К. Цепколенко, Ю. Ланюка, В. Теличка, Д. Задора, І. Мартона, В. Загорцева, І. Карабиця, О. Левковича, І. Кириліної, Ю. Шевченка, В. Польової, В. Камінського, В. Вишинського, О. Войтенка, Б. Кривопуста, А. Загайкевич, Л. Сидоренко та ін., багато з яких увійшли до скарбниці кращих здобутків української музичної спадщини.

Характерна особливість ансамблю — його виключна виконавська мобільність. Учасники колективу виступають у різноманітних музичних складах — від дуету солістів до малого симфонічного оркестру. Саме цим значною мірою зумовлений великий і різноманітний репертуар «Київської камерати», в якому поряд з творами А. Вівальді, Й.С. Баха, Й. Гайдна, В. А. Моцарта, композиторів 19–20 ст. — Л. Шпора, Ф. Шуберта, Р. Вагнера, Е. Гріга, М. Глінки, П. Чайковського, М. Равеля, А. Шенберґа, А. Онеггера, Дж. Крамба, І. Стравінського, С. Прокоф’єва, Д. Шостаковича, Г. Свиридова, М. Мясковського,Р. Щедріна, А. Шнітке, Е. Денисов та ін.

Творча діяльність

Колектив постійно бере участь у міжнародних і національних фестивалях. У рамках фестивального проекту «Музичні діалоги» «Київська камерата» представила багато цікавих програм: Україна — Австрія, Україна — Азербайджан, Україна — Велика Британія, Україна — Вірменія, Україна — Грузія, Україна — Естонія, Україна — Італія, Україна — Латвія, Україна — Литва, Україна — Німеччина, Україна — Росія, Україна — Словенія, Україна — США, Україна — Татарстан, Україна — Фінляндія, Україна — Франція тощо.

«Київська камерта» виступає з концертними програмами не лише в Україні, а й за її межами (в Австрії, Вірменії, Грузії, Італії, Китаї, Латвії, Лівані, Німеччині, Росії, США, Франції, Хорватії, Чехії тощо).

«Київська камерата» здійснила чимало фондових записів сучасних українських композиторів: оркестрові твори Є. Станковича, камерно-вокальні та камерно-інструментальні опуси Ю. Гомельської, камерні кантати О. Яковчука, оркестрові та вокально-оркестрові твори О. Левковича, камерні симфонії І. Щербакова, вокально-оркестрові твори О. Ківи, оркестрові опуси М. Скорика, Г. Гаврилець, В. Загорцева,В. Зубицького, Я. Верещагіна, З. Алмаші, С. Зажитька, О. Козаренка, В. Шумейка та ін.

Національним ансамблем солістів «Київська камерата» були випущені також і СD сучасних українських композиторів: В. Зубицького, О. Левковича, Є. Станковича, В. Сильвестрова, О. Ківи, Ю. Гомельської, І. Щербакова, З. Алмаші, К. Цепколенко.

Визнання

Завдяки високому професійному виконавському рівню ансамбль здобув авторитет не лише в Україні, а й за кордоном — в Австрії, Вірменії, Греції, Грузії, Італії, КНР, Німеччині, Польщі, Прибалтиці, Росії, США, Франції, Хорватії. За діяльність з пропаганди творчості українських композиторів колектив нагороджено премією імені М. В. Лисенка (1997).

Додатково

Київська камерата. Юрій Шевченко, "ми Є"! Диригент Валерій Матюхін.

Література

  1. Сікорська І. Наш гість // КіЖ. 1996. № 26. 26 червня.
  2. Сікорська І. Слава і проблеми «Київської камерати» // Культура і життя. 1997. 15 січня.
  3. Зосім О. «Киевская камерата»: вчора, сьогодні, завтра // Музика. 1997. № 4.
  4. Лунина А. Четыре столетия «Киевской камераты» // День. 2002. № 224.
  5. Лунина А. Украинские музыканты мирового уровня // Успехи и поражения. 2002. 12 декабря.
  6. Юрий Чекан: Парад оркестров // Зеркало недели. 2003. 15 октября.
  7. Луніна Г. Воїстину унікальний і універсальний // Культура і життя. 2003.17 грудня.
  8. Горак Я. Від бароко до танго // АРТ – ПОСТУП. 2004. 22 травня.
  9. Луніна Г. Роздуми музиканта // Музика. 2006. № 1.
  10. Луніна Г. Духовне сходження // Українська музична газета. 2008. № 2 (квітень – червень).
  11. Луніна Г. Музика як інтелектуальний синдром // Культура і життя. 2011. 12 квітня.
  12. Луніна А. «Київська камерата» у режимі non-stop // Культура і життя. 2011. 14 жовтня.
  13. Луніна Г. Долучитися до прекрасного з «Камератою» // Культура і життя. 2011. 1 квітня.
  14. Луніна А. Валерій Матюхін: Процес руху вперед в моїй професії нескінченний…» // Музика. 2013. № 4.

Автор ВУЕ

А. Є. Луніна