Версія від 18:09, 4 червня 2021, створена Торопчинова Катерина (Обговорити цю сторінку | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Бішофіт

Бішофі́тмінерал класу галогенідів природних.

Бішофіт.JPG

Бішофіт

Клас мінералу галогеніди природні
Колір білий або безбарвний
Сингонія моноклінна
Твердість 1 - 2
Блиск скляний або матовий
Питома вага 1, 6
Особливі характеристики гігроскопічний, крихкий

Історична довідка

Уперше був виявлений 1877 у Штасфуртських соленосних відкладах (федеральна земля Саксонія-Анхальт, Німеччина) геологом і хіміком К. Оксеніусом (1830–1906; Німеччина). Мінерал названо на честь К. Г. Бішофа (1782–1870; Німеччина). До відкриття у 1930–1950-х бішофітових родовищ на Поволжі та в Україні мінерал вважали рідкісним.

Загальний опис

Хімічна формула: MgCl2·6Н2О. Містить близько 70 інших елементів-домішок, серед яких: калій, натрій, бром, бор, кальцій, кремній, молібден, срібло, цинк, залізо, мідь.

Сингонія моноклінна. Колір безбарвний або білий, іноді забарвлений тонкодисперсним гематитом у червоний. Блиск скляний або матовий. Крихкий. Спайність відсутня. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1–2. Густина — 1,6 г/см3. Гігроскопічний, на повітрі (особливо холодному) розпливається. Добре розчинний у воді і спирті. Має пекучий, гіркий смак.

За походженням — переважно осадовий, хемогенний, заключний продукт галогенезу, який утворюється на останній стадії формування соляних відкладів сульфатного типу, багатих магнієм.

Добувають способом підземного розчинення.

Поширення

Бішофітові відкладення відрізняються за своїм складом: деякі з них — це сольові басейни, де бішофіт змішаний з іншими мінералами (наприклад, карналіт, галіт, кізерит та ангідрит). Бішофітові гірські породи містять 36–58 % мінералу; багаті бішофітові родовища мають концентрацію мінералу на рівні 93–96 %.

Мінеральні скупчення бішофіту є лише в Туркменістані (затока Кара-Богаз-Гол), Ізраїлі (Мертве море), Росії (Світлоярський соляний купол у Волгоградській області, озеро Мале Лиманське в Астраханській області), Болгарії (Поморське озеро в Бургаській області). Поверхневі поклади бішофіту виявлені в Казахстані, Китаї та США.

В Україні виявлено 2 мономінеральні родовища бішофіту: Новоподільське (Чернігівська область) та Полтавське. Новоподільске родовище було вікрито при проведенні пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. Потужність пласта — від 10 до 30 м, глибина залягання — до 2 400 м. Розробляють із 1991. Полтавське родовище є найбільш глибоким (глибина залягання понад 2,5 км), поклади бішофіту екологічно чисті, що й обумовлює його біологічні та реабілітаційні ефекти.

Використання

Бішофіт — сировина для одержання магнію і його сполук, виробництва магнезіального цементу. Застосовують для просочування деревини з метою її зміцнення, у виробництві штучного каменю (плитка, блоки), у нафтовидобутку — для приготування тампонажних і твердіючих сумішей, у хімічній промисловості — для отримання сполук магнію підвищеної чистоти, у боротьбі з ожеледицею та для запобігання примерзання і змерзання сипучих вантажів (вугілля, руди тощо). Близько 99 % видобутого бішофіту застосовують для технічних цілей, і лише менше 1 % бішофіту Полтавського родовища — спеціально для потреб медицини та санаторно-курортного лікування.

Література

  1. Ochsenius C. Die Bildung der Steinsalzlager und ihrer Mutterlaugensalze unter specieller Berücksichtigung der Flöze von Douglashall in der Egeln´schen Mulde. Halle : Pfeffer, 1877. 172 p.
  2. Strunz H., Nickel E. Strunz Mineralogical Tables. 9 aufl. Stuttgart : E. Schweizerbart'sche, 2001. 870 p.
  3. Мала гірнича енциклопедія : Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  4. Бішофіт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бішофіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бішофіт (дата звернення: 15.06.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.06.2021


Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності