Арматурна сталь


Версія від 11:39, 22 травня 2019, створена Андрій Тищенко (обговореннявнесок) (Арматурні каркаси)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)

Армату́рна сталь ― матеріал для виготовлення арматури залізобетонних конструкцій.

Класифікація

Як арматурні використовують вуглецеві та леговані сталі. Найпоширеніша арматурна сталь ― стрижні гладкого й періодичного профілів; також використовують зварні сітки й каркаси, дротяні жмути, закладні деталі й окремі стрижні.

Класи арматурної сталі позначають так: А240С, А300С, А400С, А500С, А600, А600К, А800, А800К, А1000, де число означає умовну межу плинності в Н/мм2, індекс С ― показник здатності арматури до зварювання, а індекс К вказує на її корозійну стійкість.

Клас А240С має гладкий профіль, усі інші ― періодичний.

Особливості різновидів

Арматурну сталь використовують у монолітному й збірно-монолітному будівництві. Для армування залізобетонних конструкцій застосовують стрижневу й дротову арматурні сталі.

Стрижнева арматура

Iron-2326791 1920.jpg

Класифікують за такими нормативними стандартами:

  • діаметром у періодичному профілі;
  • класом міцності;
  • площею поперечного перерізу номінальною, яка характеризує площу перетину круглого гладкого стрижня, що відповідає його діаметру;
  • висотою поперечного виступу ― відстанню від центра профільного стрижня й найвищої точки на рифленні, яке вимірюють перпендикулярно до поздовжньої осі;
  • кроком поперечного виступу ― відстанню між двома сусідніми рифленнями, яке вимірюють уздовж поздовжньої осі;
  • кутом нахилу поперечного виступу, який утворюють між собою поздовжня вісь і поперечний виступ на арматурному виробі.

Арматурні зварні сітки

Construction-3734380 1920.jpg

Виготовляють зі звичайного арматурного дроту діаметром 3–5 мм і стрижневої арматури діаметром 6–10 мм. Виготовляють як пласкі, так і рулонні сітки. Найбільший діаметр поздовжніх стрижнів у рулонних сітках — 5 мм. Зварні сітки використовують як самостійну монтажну арматуру, що забезпечує міцність виробу під час його формування та транспортування (наприклад, верхня сітка порожнистих і ребристих плит перекриття). Арматурні сітки є складовими елементами в загальній схемі армування конструкції.

Арматурні каркаси

Armokarkas-1.jpg

Можуть бути пласкими і об’ємними. Пласкі каркаси виготовляють з робочих і розподільних або монтажних стрижнів, просторові—зварюванням пласких каркасів. У комплексі вони забезпечують повну систему армування конструкції. Пласкі каркаси застосовують як елементи, що несуть навантаження. Їх розміщують також за висотою конструкції в площинах, паралельних зусиллям, що діють на них (каркаси для балок, прогонів тощо).

Просторові каркаси прямокутного й квадратного перерізів використовують для армування колон, стояків, прогонів; таврового й двотаврового перерізу ― для армування балок, ригелів; круглого перерізу ― для армування труб, опор, паль; П-подібного перерізу ― для армування лотків, каналів, вентиляційних і санітарно-технічних блоків та спеціальних виробів тощо.

Закладні деталі

Сталеві зварні або штамповані елементи різної конструкції з листового, сортового чи фасонного прокату; використовують для з’єднання збірних залізобетонних елементів між собою.

Арматурні дротяні жмути

Складаються з паралельно розташованих дротів; діаметр жмута залежно від кількості дротів може бути в межах 30–50 мм. Застосовують для армування великопролітних конструкцій, наприклад, мостів, шляхопроводів

Арматурні елементи для попередньо напружених конструкцій

Окремі стрижні або групи стрижнів та дротів з анкерними пристроями на кінцях для закріплення після натягання на упори до бетонування або на бетон після його твердіння.

Виробництво арматурної сталі в Україні

В Україні найбільшими виробниками арматурної сталі станом на 2019 є ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» та ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Додатково

Див. також Арматура

Джерела

  1. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови. Київ : Держспоживстандарт України, 2007. URL: http://lador.ru/gost/dstu-3760-06.pdf

Література

  1. Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів. Київ : Либідь, 2002. 328 с.
  2. Карвацька Ж. К. та ін. Будівельні конструкції. 2-ге вид., перероб. і допов. Чернівці : Прут, 2008. 516 с.
  3. Крамарчук А. П. та ін. Будівельні конструкції. Львів : Видавництво Львівcької політехніки, 2016. 200 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Редакція ВУЕ Арматурна сталь // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Арматурна сталь (дата звернення: 20.07.2019).