Версія від 12:34, 18 лютого 2021, створена Conservator.1985 (Обговорити цю сторінку | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Араби

Ара́би (араб. عرب [араб]), група народів країн арабського світу — Західної Азії й Північної Африки. Розмовляють арабською мовою. Найдавнішими письмово зафіксованими формами терміну «‘arab» (“араби”) є фонетичні варіанти цього слова, що містяться в анналах ассирійських та нововавилонських царів (8-6 ст. до н.е.). Їх утворено від семітського кореня «‘rb» — «бути сухим, пустельним».

Назва

У перших століттях н.е. слово термін «араби» вживався також як військовий термін у значенні «воїни-кочівники» (на верблюдах, рідше — на конях). В античній книжковій традиції та у авторів 1–5 ст. н.е., які її наслідували, термін вживався як загальна назва жителів Аравії. Проте це слово не мало конкретного етнолінгвістичного змісту і вживалося на позначення різних кочових племен та племен. союзів.

Прийняте середньовічними арабськими філологами та істориками визначення поняття «араби» не включало власне етнічні ознаки, а обмежувалося географічною та мовною. Географічний термін для позначення усієї території Аравійського півострова утворився саме за допомогою етноніму «ал-‘араб»: «’ард ал-‘араб», «біляд ал-‘араб», а пізніше — «джазірат ал-‘араб» — «Земля арабів», «Країна арабів», «Острів арабів».

У 1 пол. 8 ст. він почав поширюватися разом із новою релігією ісламом, експансією новоутвореного Арабського халіфату та арабської культури. Унаслідок цього процесу виникла нова етносоціальна спільнота, що отримала назву і сама називала себе словом «ал-‘араб» — «араби».

Поширення

Міграція цієї спільноти далеко за межі Аравії й поширення нею мусульманської ідеологічної системи заклали підвалини для формування сучасної етнополітичної структури величезного регіону — Арабського Сходу. Нині в ньому проживає понад 200 млн осіб (точна оцінка є неможливою), причому араби складають не менш ніж 180 млн осіб із цього числа (точна оцінка є неможливою).

До цього числа також включено бл. 4 млн палестинських арабів, державотворення яких відбувається в наші дні. Палестинські араби нині мешкають у різних країнах — Йорданії, Ізраїлі (включаючи Палестинську автономію), Лівані, Сирії, країнах Перської затоки, Єгипті, Іраку, Тунісі та ін. Араби кожної країни сучасного арабського світу (Ірак, Йорданія, Ліван, Сирія, Саудівська Аравія, Ємен, Кувейт, Бахрейн, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Єгипет, Судан, Лівія, Туніс, Алжир, Мароко, Мавританія, Західна Сахара) зазвичай використовують як самоназву назву, утворену від назви їхньої держави — іракці, йорданці, ліванці, саудити, еміратці, мароканці тощо.

Історична довідка

Унаслідок міграції арабських племен із Аравії та змішання їх із аборигенами багатьох країн Азії та пн. Африки на етногенез арабів справили помітний вплив перси, тюрки, негроїдні народи, малайці і т.д. Усередині арабського світу існують численні суперечності міждержавного, політ., регіонального, релігійного тощо характеру.

У деяких арабських країнах значних масштабів набув ісламський фундаменталізм, що домагається створення теократичних режимів. Загальна чисельність арабів, включаючи 17-тимільйонну арабську діаспору у світі, становить бл. 200 млн. осіб. Арабські колонії існують у Бразилії (3 млн.), Франції, Чаді (по 1,3 млн.), Ірані, Туреччині (по 0,7 млн.), США (0,8 млн.), Канаді (0,6 млн.), Нігерії (0,3 млн.), Нігері, Ефіопії, Танзанії, Малі, Кот-д’Івуарі та Індонезії (по 100 тис.), Камеруні (80 тис.), ФРН (70 тис.), Кенії, Афганістані (по 30 тис.), Австралії (25 тис.), Узбекистані (Бухарська та Самаркандська обл., 8 тис.) та ін.

Переважна більшість арабів — мусульмани, однак існують також арабські християнські громади (Ліван, Сирія, Ізраїль). Між колишнім СРСР та окремими арабськими державами розвивалося широке науково-технічне, військове та культурне співробітництво, у рамках якого тисячі арабських громадян отримували освіту в українських ЗВО, укладали змішані арабо-українські шлюби.

Після проголошення незалежності Україна встановила дипломатичні відносини з усіма арабськими країнами, розвиває й поглиблює з ними контакти в різноманітних галузях. Посольства України функціонують у Єгипті, Алжирі, Тунісі, Катарі, Лівії, Мароко, Лівані, Сирії, ОАЕ, Йорданії, Кувейті, Саудівській Аравії, представництво при Палестинській автономії. В Україні діють Посольства Єгипту, Алжиру, Лівії, Кувейту, Саудівської Аравії, Палестинської автономії. Представники арабських діаспор в Україні (переважно ліванці, йорданці, єгиптяни) активно провадять підприємницьку діяльність в Україні, розвивають двосторонню торгівлю. (Див.: Арабістика, Арабська мова).

Література

  1. Федоров В. Шаріат та адат в житті мусульманського Сходу: Тези // Східний світ. 1928. №2;
  2. Лозовик Г. Нове дослідження арабо-візантійських взаємин VII-X віків: Про доп. В.М.Рамзея “Спроба арабів завоювати Малу Азію (641-964 по Р.Х.) та причини їхніх поразок”) // Східний світ. 1930. №10-11(1-2);
  3. Винников И.Н. Арабы в СССР // Советская этнография. 1940. №4;
  4. Першиц А.И. Этнографические сведения об арабах в русских “Хождениях” XII-XVII вв. // Советская этнография. 1951. №4;
  5. Народы Передней Азии. Москва, 1957;
  6. Очерки общей этнографии. Вып.2. Москва, 1959;
  7. Бродський Р.М., Енольський З.А. Нова історія країн Азії та Африки (1870-1918). К., 1971;
  8. Зибіна Г.Г. Академік А.Кримський і Арабський Схід // Український історичний журнал. 1971. №1;
  9. Арабський Схід на шляхах антиімперіалістичної боротьби і соціального прогресу. К., 1976;
  10. Кочубей Ю. Арабо-мусульманська культура // Всесвіт. 1978. №7;
  11. Ислам. Религия, общество, государство. Москва, 1984;
  12. Барковский Л.А. Арабское население Израиля. Москва, 1988;
  13. Hourani A. A History of the Arab Peoples. Harvard University Press, 1991;
  14. Арабо-мусульманский мир на пороге XXI века: Реф. сб. Москва, 1999;
  15. Фильштинский И.М. История арабов и халифата (750-1517 гг.). Москва, 1999.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Араби // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Араби (дата звернення: 14.04.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ