Анх як декоративний елемент

Анх (єгипет. ˁnḫ) — давньоєгипетський ієрогліф, що використовувався у письмі, художньому й декоративному мистецтві на позначення «життя». Полісемантичний символ життя та пов’язаних із ним стихій (води, повітря), безсмертя як вічного життя й відродження.

Зміст

Семантика символу

Знак має хрестоподібну форму із видовженою петелькою замість верхнього кінця.

Витоки символу достеменно невідомі. Перші пам’ятки зі зображенням анху датуються приблизно 30 ст. до н.е. Схожість первинних зображень із вузликом (мав два окремі нижні кінці) стала підставою для гіпотези про вживання анху на позначення предметів одягу і взуття (нагадував зав’язані ремінці сандалів) або в ролі амулету, оберігу з символікою захисту. За іншою версією, анх первинно є умовним зображенням статевого злиття, сполучення чоловічих і жіночих символів; пізніше набув значення союзу земного й небесного, Осіріса та Ісіди.

Анх часто зображувався в руках богів (Амона, Осіріса, Анубіса, Ісіди та ін.), символізуючи їх силу дарувати життя і владу над живими, а також фараонів. Анх стає символом життєдайної сили богів, а також родючості й плідності, води і повітря (як умов життя), подиху тощо.

Вважають, що сюжет передачі анха фараону символізував дарування богами життя всьому народові. Аналогічні зображення на меморіальних пам’ятках, у гробницях, некрополях символізують перетворення фараона на бога й набуття вічного життя. Нерідко боги підносять анх фараонам просто до обличчя, ближче до носа (подих життя).

Дослідники тлумачать анх як символ життя в його різноманітних аспектах: життя природи і людини, вічне й божественне життя, безсмертя, відродження, відтворення космічних і природних циклів, продовження життя душі у потойбічному світі (Дуаті). Труднощі тлумачення пов’язані зокрема з тим, що анх тримають як за нижній кінець, так і за верхню петлю, наче ключ. Останнє дає підстави для доповнення семантики символу — як ключа від царства мертвих, вищої мудрості чи таємниць.

Множинність тлумачень нерідко стає основою для приписування символу довільних, необґрунтованих значень, виникнення псевдонаукових теорій.

Використання

Анх активно використовувався як декоративний елемент не тільки у храмових і палацових розписах, але й у побуті — прикрашав начиння; предмети, що містять цей звук у назві (наприклад, дзеркала); посудини тощо. Форму анха іноді надавали судинам для узливань, особливо тим, що використовувалися у ритуальних цілях (при бальзамуванні тіл). Амулети у вигляді анха з’явилися в кінці Пізнього царства, спершу чорного, пізніше синього й зеленого кольорів. З анхом-амулетом ховали небіжчиків; такої ж форми надавали ритуальним букетам з лотосу і папірусу. Знак анху є частиною давньоєгипетського написання слів «благополуччя» і «щастя».

В середині ІІ тис. до н.е. анх як символ родючості запозичений народами Близького Сходу.

Один із лічених древніх символів, які лишилися у вжитку після християнізації Єгипту в 4-5 ст., набувши нового релігійного змісту: воскресіння, вічного життя у Царстві Небесному, символу Ісуса Христа. Серед коптських християн поширений як різновид хреста (так званий «коптський хрест»).

Сплеск популярності символу в західному світі припадає на 60-ті роки 20 ст., разом із поширенням контркультурних рухів, різних течій Нью-Ейдж.

Від кінця 20 ст. анх вживається як символ африканської культурної ідентичності; неоязичницьких вірувань; субкультури готів; наділяється складною семантикою і магічними властивостями в різних езотеричних ученнях і практиках.

Література

  1. Andrews C. Amulets of Ancient Egypt. Austin : University of Texas Press, 1994. 128 р. URL: https://archive.org/details/amuletsofancient00andr
  2. Египетская мифология / Пер с англ. Москва : Эксмо, 2002. 592 с.
  3. Issitt M., Main C. Hidden Religion: The Greatest Mysteries and Symbols of the World's Religious Beliefs. Santa Barbara; Denver; Oxford : ABC-CLIO, 2014. 554 р.
  4. James P. A. Middle Egyptian: An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs. 3rd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2014. 608 р.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Редакція ВУЕ Анх // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Анх (дата звернення: 20.10.2019).


Оприлюднено  22.04.2019