Версія від 12:55, 26 червня 2020, створена Олександр Найдьонов (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)

Антракнози

Антракно́зи [від грец. ἄνϑραξ (ἄνϑραϰος) — вугілля та грец. νόσος — хвороба, захворювання] — група небезпечних хвороб інфекційних рослин.

Антракноз смородини

Характеристика

Ознаки хвороби

Місця вражень різко обмежовані, темно-червоного або чорного забарвлення: плямистості, виразки неправильної форми, некрози, глибокі рани на плодах, гілках і стеблах, що призводять до порушення в надходженні поживних речовин і відмирання різних органів.

Збудники

Збудниками є гриб з родів Gloeosporium, Colletotrichum, Kabatiella тощо, які трапляються в усіх країнах світу й спричиняють антракнози в багатьох сільськогосподарських рослин: гарбузових, бобових, пасльонових, льону, винограду, аґрусу, смородини, полуниці, малини, а також деяких плодових дерев (див. Плодові культури), зокрема вишні, яблуні. Відомі випадки враження цими грибами горіхів волоських і мигдалю. За шкідливістю і поширенням антракнози посідають особливе місце серед захворювань культур сільськогосподарських.

Найпоширенішими серед захворювань цієї групи є антракнози квасолі, гарбузових, льону, яблуні, винограду тощо.

Антракнози овочевих, плодових і декоративних рослин найчастіше трапляються в другій половині літа. Висока небезпека зараження антракнозом для сходів та розсади. Збудники ушкоджують всю надземну частину квіткових рослин (сільськогосподарських, дикорослих; лісових, тропічних і субтропічних), найсильніше — пагони й листки. Міцелій грибів-збудників антракнозів перезимовує в насінні й залишках рослин.

Переносники (способи й умови поширення)

Стрімкому розвитку хвороби сприяють вітер, дощ, комахи. У зоні ризику перебувають передусім рослини із зовнішніми механічними пошкодженнями або ранами, через які проникає збудник інфекції. Антракнози, потрапивши в помірні широти з тропіків (див. Тропічні пояси), найактивніше розвиваються за високої (близько 80–90 %) вологості повітря (див. Вологість повітря абсолютна) і підвищеної температури (від +22 °C до +30 °C). Стимулюють його поширення дефіцит фосфору й калію в ґрунті (див. Ґрунту агрохімічний склад), а також високий рівень закислення родючого ґрунту (див. Ґрунту кислотність).

Боротьба та профілактика

Протягом останніх трьох десятиліть зафіксовано масові спалахи захворювань, які раніше не мали значного поширення (антракнози люпину, конюшини, квасолі), і порівняно нових: антракнози картоплі, вівса, суниці, ареали яких швидко розширюються. Для підвищення продуктивності цих культур, що мають важливе харчове, кормове й ресурсозберігальне значення, фахівцями із захисту рослин визначено найважливіші стратегічні завдання, пов’язані з поліпшенням (або оптимізацією) фітосанітарної ситуації. Обґрунтовано систему захисту польових, овочевих, плодово-ягідних культур та картоплі на основі агротехнічних, хімічних, імунологічних та біологічних заходів боротьби зі шкідливими організмами й розроблено відповідні методичні рекомендації.

Зменшення шкодочинності хвороб рослин і збереження екологічної рівноваги в агробіоценозі, які можуть знизити рівень інфікування чи стримувати ризик розвитку антракнозів, залежить від своєчасно вжитих запобіжних профілактичних заходів: вибір стійких рослин, правильна сівозміна, прибирання залишків урожаю та опалого листя, протруювання насіння тощо.

Додатково

Способи боротьби з антракнозами, традиційні й новітні методи захисту рослин, причини виникнення цих хвороб в Україні на основі узагальнення багаторічних вітчизняних і закордонних досліджень географічного поширення, симптоматики, шкодочинності, біоекології та циклу розвитку збудників вивчав академік Національної академії аграрних наук України М. П. Лісовий.

Література

  1. Бублик Л. І., Васечко Г. І., Васильєв В. П. та ін. Довідник із захисту рослин / За ред. академіка М. П. Лісового. Київ : Урожай, 1999. 744 с.
  2. Роїк М. В., Нурмухаммедов А. К., Корнієнко А. С. Хвороби коренеплодів цукрових буряків. Київ : ПоліграфКонсалтинг, 2004. 224 с.
  3. Котова В .В., Кунгурцева О. В. Антракноз сельскохозяйственных растений. Санкт-Петербург : ВИЗР, 2014. 132 c.
  4. Буряківництво і біоенергетика в Україні: історія, наука, виробництво, люди (до 95-річчя ІБКіЦБ НААН України). Київ : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 352 с.
  5. Саблук В. Т., Бабич А. Г., Шендрик К. М. та ін. Шкідливі організми буряків цукрових: історія, сучасний стан вивчення та заходи захисту. Київ : Компринт, 2017. 892 с.

Автор ВУЕ

О. Г. Ягольник


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ягольник О. Г. Антракнози // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антракнози (дата звернення: 4.07.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
24.06.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ