Версія від 11:39, 10 червня 2020, створена Ольга Лелюк (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)

Антипедагогіка

Антипедаго́гіка (від анти… та педагогіка) ― педагогічна течія, яка виникла в 1970-х у США й набула поширення в Західній Європі, ґрунтуючись на відмові від виховання як цілеспрямованого процесу формування особистості.

Термін «антипедагогіка» вперше застосував німецький професор Г. Купферр (1974), а обґрунтував німецький журналіст Е. фон Браунмюль у праці «Антипедагогіка. Нариси про скасування освіти» («Antipädagogik. Studien zur Abschaffung der Erziehung», 1975). Ідеї антипедагогіки пропагують також К. Берейтер (США), М. Манноні (Франція), Р. Шерер, К. Рутчкі, Г. Остермайєр, Г. фон Шенебек (Німеччина), А. Міллер (Швейцарія), Б. Сліверський, С. Русинський (обидва — Польща) та ін.

Антипедагогіка спирається на психоаналітичну концепцію про невротичний вплив соціуму, культури на індивіда й затверджує необхідність максимального розширення меж вільного прояву несвідомих поривів і щохвилинних потреб особистості. Представники антипедагогіки, орієнтуючись на принцип спонтанної автономії дитини, радикально відкидають необхідність виховання й освіти, оскільки вважають їх тоталітарними і спрямованими на деперсоналізацію.

Основна мета антипедагогіки: підтримувати, а не виховувати, сприймати дорослого як друга та партнера дитини, а взаємини між ними ― як симетричні взаємини (т. з. концепція «відкритої освіти» і «самозумовленого навчання»). Школа має перетворитися на школу пропозицій, її відвідування ― довірене на розсуд дитини. Ідеї антипедагогіки наприкінці 20 ст. сприяли проникненню постмодерністських поглядів у педагогічну теорію та практику.

Література

  1. Winkler M. Stichworte zur Antipadagogik. Elemente einer historisch-systematischen Kritik. Stuttgart : Klett-Cotta, 1982. 200 s.
  2. Schoenebeck H. von. Antipädagogik im Dialog: eine Einführung in antipädagogische Denken. Weinheim; Basel : Beltz, 1992. 222 s.
  3. Braunmühl E. von. Antipädagogik: Studien zur Abschaffung der Erziehung. Leipzig : Tologo, 2006. 273 s.
  4. Заболотна О. А. Теорія і практика альтернативної шкільної освіти у країнах Європейського Союзу. Умань : Жовтий О. О., 2013. 372 с.
  5. Симоненко С. П. Освітня концепція постмодернізму як відображення реалій сучасності // Філософія та гуманізм. 2017. Вип. 2 (4). С. 94–102.

Автор ВУЕ

О. В. Лісовець


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Лісовець О. В. Антипедагогіка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антипедагогіка (дата звернення: 16.07.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.06.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ