Версія від 17:34, 8 травня 2020, створена Андрій Тищенко (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)

Антильські острови

LocationAntilles.svg

Анти́льські острови́ — архіпелаг, який відділяє відкриту частину Атлантичного океану від Карибського моря та Мексиканської затоки. Розташовані між Північною Америкою та Південною Америкою, від 10° до 23° північної широти.

Антильські острови поділяються на групи Великих та Малих Антильських островів. До Великих Антильських островів відносять 4 острови на заході архіпелагу: Кубу, Гаїті (Еспаньйолу), Ямайку, Пуерто-Ріко. Малі Антильські острови утворюють дугу, витягнуту від Віргінських островів до острова Тринідаду, загалом налічують близько 50 невеликих островів. До цієї групи, зокрема, належать такі острови (з півночі на південь): Віргінські, Барбуда, Антигуа, Гваделупа, Домініка, Мартиніка, Сент-Люсія, Барбадос, Гренада, Тобаго, Тринідад тощо. Загальна територія архіпелагу — 228,6 тис. км2.

Відносно розташування до пасатів виділяють Навітряні та Підвітряні острови. На англійських картах до Навітряних островів, тобто відкритих для пасатних вітрів, включать острови від Домініки і далі на південь, до Підвітряних — острови від Пуерто-Ріко до Домініки. Водночас на французьких, іспанських і голландських картах усі Малі Антильські острови позначені як Навітряні. Увиразнюють також ланцюжок Підвітряних (Південних) Антильських островів, що витягнуті вздовж узбережжя Венесуели, серед них острови Аруба, Кюрасао, Бонайре, Маргарита та ін.

Великі Антильські острови мають тектонічне походження, Малі Антильські острови — здебільшого вулканічне. Виверження вулканів Мон-Пеле (острів Мартиніка) 1932, Суфрієр-Хіллз (острів Монтсеррат) у 1995 і 1997 мали катастрофічні наслідки. Невеликі острови, зокрема Ангілья і Анегада, мають коралове походження. Багато островів оточують коралові рифи.

Клімат — тропічний пасатний, на Підвітряних (Південних) Антильських островах і Тринідаді і Тобаго — субекваторіальний. Природні умови й ландшафти окремих островів дуже різноманітні, визначаються геологічною будовою і кількістю опадів. У різних частинах архіпелагу їх випадає від 600 до 1 500 мм. Подекуди збереглися савани, тропічні ліси.

Уперше назва архіпелагу згадується наприкінці 15 ст. Європейці почали колонізувати Антильські острови на початку епохи Великих географічних відкриттів. У регіоні було поширене піратство. У 20 ст. більшість країн на Антильських островах здобули незалежність, але чимало з них і досі перебувають під юрисдикцією Франції, Великої Британії, Нідерландів, США.

Назви «Антильські острови», «Великі Антильські острови» та «Малі Антильські острови» переважно використовують у професійній географічній літературі. Більш вживаними є топоніми «Карибські острови», «острови Карибського басейну» тощо. Утім, до Кариб також відносять Багамські Острови та невеликі групи островів біля узбережжя Центральної Америки.

Див. також Карибські острови, Карибське море.

Література

  1. Higman B. W. A Concise History of the Caribbean. Cambridge : Cambridge University Press, 2011. 374 p.
  2. Landscapes and Landforms of the Lesser Antilles. Cham : Springer, 2017. 321 p.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арістов М. В., Івченко А. С. Антильські острови // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антильські острови (дата звернення: 25.05.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.05.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ