Версія від 19:53, 16 грудня 2018, створена VUEBot (Обговорити цю сторінку | внесок) (Імпортовано 1 версія)

Анорексигенні засоби

Анорексиге́нні препара́ти (від анорексія і грец. γεννάω — породжувати, створювати) — лікарські засоби, що знижують апетит; застосовують у комплексному лікуванні ожиріння.

Класифікація

Анорексигенні препарати поділяють на:

1) засоби, які впливають на катехоламінергічну систему (стимулюють центральну нервову систему) — фепранон, фенамін, фенфлурамін, дексфенфлурамін, лоркасерин;

2) засоби, які впливають на катехоламінергічну і серотонінергічну системи — сибутрамін;

3) блокатори канабіноїдних рецепторів (СВ1) — римонабант.

Механізм дії

Анорексигенні препарати центральної дії (фенамін, амфепрамон, фенфлурамін, лоркасерин, сибутрамін та ін.) впливають на центральні механізми регуляції апетиту в гіпоталамусі, зокрема на функціонування моноамінергічних систем, що пригнічує центр голоду. Такі препарати можуть спричиняти серйозні побічні реакції з боку серцево-судинної та центральної нервової системи, а також медикаментозну залежність (фенамін, амфепрамон, лоркасерин та ін.), що обмежує їх використання.

Анорексигенні препарати периферичної дії (група АТХ А08АВ) представлені препаратом орлістат — потужним і специфічним інгібітором шлунково-кишкових ліпаз. Терапевтична дія реалізується у просвіті шлунка та тонкого кишечнику (без всмоктування у системний кровообіг) за рахунок утворення ковалентних сполук з активною сериновою ділянкою шлункової та панкреатичної ліпази, що призводить до інактивації ферменту і втрати здатності розщеплювати жири їжі. Унаслідок цього зменшується надходження висококалорійних компонентів їжі в організм та знижується маса тіла.

Інші анорексигенні препарати (група АТХ А08АХ) представлені новим класом препаратів — блокаторами канабіноїдних рецепторів СВ1 (канабіноїдна система відіграє роль у регулюванні апетиту, енергетичного балансу та маси тіла). Представник групи — римонабант — за дією подібний до анорексигенного засобу центральної дії сибутраміну. Під час застосування може спричинити серйозні побічні реакції (депресія, тривожність, суїцидальні спроби та ін.), в зв’язку з чим відкликаний з ринку в багатьох країнах світу.

Показанням до призначення анорексигенних препаратів є лікування аліментарного ожиріння, яке обтяжує перебіг багатьох захворювань, призводить до порушення обміну речовин, розладів з боку серцево-судинної системи, печінки тощо.

Література

Компендиум 2016 – лекарственные препараты / Под ред. В. Н. Коваленко. Киев : МОРИОН, 2016. 2240 с. Харкевич Д. А. Фармакология. 12-е изд., испр., перераб. и доп. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2017. 760 с. Чекман І. С., Горчакова Н. О., Казак Л. І. та ін. Фармакологія. / Під ред. І. С. Чекмана. 3-тє вид., випр. та доопрац. Вінниця : Нова книга, 2017. 784 с. Довідник лікарських засобів, зареєстрованих в Україні станом на 18.12.2017. URL: https://medhub.info Державний формуляр лікарських засобів. Випуск десятий. Київ, 2018. 1222 с. URL: http://moz.gov.ua/uploads/1/5052-dn_20180510_868_dod_2.pdf

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Нефьодов О. О., Дронов С. М. Анорексигенні засоби // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анорексигенні засоби (дата звернення: 24.10.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ