Версія від 21:58, 18 березня 2020, створена Андрій Тищенко (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)

Аневризма

Аневризма аорти

Аневри́зма (грец. ἀνεύρυσμα — розширення, від ἀνευρύνω — ширше розкривати, робити ширшим) — мішкоподібні випинання стінки артерії або вени (зрідка), яке виникає в місці її перерозтягнення, стоншування і, як наслідок, ослаблення.

Причиною аневризми можуть бути захворювання, що призводять до слабкості судинних стінок: атеросклероз, артеріосклероз, гіпертензія артеріальна, інфекційні захворювання (аневризма може бути спричинена дією грибків чи бактерій, якими інфіковані судини), сифіліс (на пізній стадії). До аневризм також призводять травми судин або утворення інфікованих тромбів. Тромби осідають найчастіше в дрібних судинах; їх інфікування, поширюючись на судинну стінку, призводить до формування аневризми. Чинниками утворення аневризми також є: брадикардія, васкуліти (наприклад, хвороба Кавасакі), спадковість, вживання кокаїну (пов’язане з утворенням аневризм головного мозку, аорти, вісцеральних і периферичних артерій), полікістоз нирок, коарктація (звуження) аорти, дисплазія фіброзно-м’язова, захворювання сполучної тканини тощо. Аневризма може бути також вродженою. Симптоми аневризми зазвичай виникають у разі здавлювання сусідніх структур.

Аневризми часто бувають безсимптомними, їх виявляють випадково під час ультразвукового або рентгенологічного дослідження. Діагностика аневризми базується на використанні методів ангіографії, комп’ютерної томографічної ангіографії (КТА), магнітно-резонансної ангіографії (МРА), ультразвукового дослідження-доплерогафії (УЗД-доплерографія).

Форми захворювання бувають такі: аневризма судин головного мозку, аневризма периферичних судин, аневризма аорти, аневризма черевної аорти (вісцеральна), аневризма серця, аневризма екстраніального відділу внутрішньої сонної артерії. У разі розриву аневризми відбувається крововилив, який призводить до важкого стану або смерті.

Лікування аневризм — тільки хірургічне: уражений сегмент судини вирізають і замінюють на пластиковий протез або ділянку кровоносної судини з іншої частини тіла (класична хірургія). Новітні методики лікування аневризми застосовують ендоваскулярну хірургію з використанням ятрогенної емболії синтетичними матеріалами аномальної ділянки артерії або кліпуванням аневризми (накладання кліпси, затискача на шийку аневризми).

Література

  1. Nienaber C., Spielmann R., Kodolitsch Y. von. et al. Diagnosis of Thoracic Aortic Dissection. Magnetic Resonance Imaging Versus Transesophageal Echocardiography // Curculation. 1992. Vol. 85. P. 434.
  2. Белов Ю. В., Комаров Р. Н. Клинико-инструментальная диагностика аневризм нисходящей и торакоабдоминальной аорты // Хирургия. 2007. № 2. С. 10–13.
  3. Зербино Д. Д. Современная патология аорты: классификация и основные заболевания // Практична ангіологія. 2010. № 3 (32). C. 18–23.
  4. Жураєв Р. К. Розшарування аневризми аорти: визначення, етіологія, патоморфологія, класифікація, клініка, діагностика та лікування // Серце і судини. 2012. № 3. С. 102–107.
  5. Судус А. В., Гудзенко Т. Б., Шевчук І. М. Хірургічне лікування аневризми висхідного відділу аорти // Шпитальна хірургія. 2014. № 2. С. 105–108.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Аневризма // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аневризма (дата звернення: 2.04.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.03.2020

Покликання на статтю