Версія від 07:29, 16 жовтня 2020, створена Ірина Каченюк (Обговорити цю сторінку | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Анджейовський, Антон Лукіянович

Анджейовський, Антон Лукіянович.png

Анджейо́вський, Анто́н Лукія́нович (серпень 1785, с. Варковичі, тепер Дубенського району Рівненської обл., Україна — 12.12.1868, містечко Ставище, тепер смт Київської обл., Україна) — ботанік, зоолог, засновник палеонтологічних досліджень в Україні, письменник.

Анджейовський, Антон Лукіянович

Рік народження 1785
Місце народження Варковичі
Рік смерті 12.12.1868
Місце смерті Ставище
Напрями діяльності ботаніка, зоологія

Життєпис

Народився у збіднілій шляхетській родині. Початкову освіту здобував у м. Корці, згодом навчався в містах Тучині (тепер село Гощанського р-ну, Рівненської обл.), Межирічі Корецькому (тепер с. Великі Межирічі, Корецького р-ну, Рівненської обл.). 1801 переїхав до м. Вільна (тепер м. Вільнюс, Литва), де вчився малярству під керівництвом художника Й. Олешкевича; приватно відвідував лекції С. Б. Юндзілла з ботаніки та зоології, А. Лобенвейна — з анатомії у Віленському університеті (тепер Вільнюський університет). 1806 вступив до Вищої Волинської (Крем’янецької) гімназії, де студіював ботаніку у Ф. Шейдта і В. Бессера. Після її закінчення працював гувернером, закладав парки, впорядковував оранжереї в садибах. Викладав малювання у початкових класах Волинської гімназії. Від 1815 працював помічником В. Бессера, від 1818 — ад’юнктом Волинської гімназії (з 1819 — Кременецький ліцей), викладав ботаніку й зоологію. Разом з В. Бессером та Д. Міклером доглядав ботанічний сад ліцею.

З 1834 — ад’юнкт кафедри зоології Київського університету (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка), з 1839 — професор природничих наук Ніжинської гімназії князя Безбородька (тепер Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). У період 1814–1830 здійснював тривалі щорічні флористичні, фауністичні та геологічні виїзди територією Литви й України (Волинь, Поділля, аж до берегів Чорного моря).

Після виходу у відставку (1841; за іншими даними — близько 1852 або 1856) жив у містах Житомирі, Немирові та Білій Церкві, де захоплювався садівництвом (акліматизацією культурних рослин). 1862 переїхав з м. Немирова і проживав у містечку Ставище Таращанського повіту (тепер смт Ставище, райцентр Київської обл.) в маєтку графа О. Браницького, де коштами власника розбудовував збережений дотепер парк.

Наукова діяльність

Під впливом В. Бессера А. Анджейовський протягом кількох років вивчав флору та рослинність Волинської, Подільської, Київської, Катеринославської, Херсонської і Тарнопільської губерній. За результатами цих досліджень опублікував роботи «Нарис ботанічний…» (1823, 1830), «Флора України …» (1869). Перед цим вийшли друком «Ботанічні терміни…» (1825), у співавторстві з В. Бессером — «Назви рослин грецькою …» (1827). Ботанічні матеріали з експедицій 1829 використав та опублікував викладач Кременецького ліцею Е. Ейхвальд у «Природознавчі нариси Литви…» без зазначення авторства А. Анджейовського. Досліджував систематику та морфологію хрестоцвітих (капустових). За зразками з культури описав нові рід і вид рослин Czackia liliastrum (1818). Результати багаторічного вивчення хрестоцвітих А. Анджейовський залишив у вигляді рукопису дисертації на ступінь доктора (зберігається в Київському міському архіві).

Загалом описав близько 100 таксонів рослин. Зібрав гербарій у 10 000 зразків, з яких 9000 передано Київському університету (за це А. Анджейовського було обрано членом-кореспондентом). Київська частина гербарію (більшість зборів) зберігається в персональній колекції В. Г. Бессера в Гербарії Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, а в науковій бібліотеці установи — її рукописний каталог. Досліджував фауну (описав 51 вид викопних молюсків та амфібій), флору міоцену та мінерали і гірські породи території колишніх Подільської, Катеринославської, Херсонської губерній, геологічну будову заходу України. Геологічний опис Волині та Поділля на початку 19 ст. й палеонтологічні визначення подекуди зберегли його авторство досі. Є автором першої геологічної карти Поділля. Анджейовський як один з небагатьох стихійних еволюціоністів першої половини 19 ст. визнавав, що рослини й тварини мають спільне походження. У своїх працях висловлював ідеї про мінливість виду під впливом навколишнього середовища. Рукопис флори околиць містечка Ставище А. Анджейовського після його смерті опублікував П. Рогович у роботі «Обозрение ...» (1869).

Написав автобіографічну повість та історичні повісті, зокрема «Грамоти старого Детюка про Волинь» («Ramoty Starego Detiuka o Wołyniu», 1861). Літературні твори у 4 т. (псевдонім Старий Детюк) вийшли польською мовою (м. Вільно, 1861–1862).

Визнання

Дійсний член Московського товариства дослідників природи з 1823, член Товариства сільського господарства Південної Росії (м. Одеса), Російського товариства любителів садівництва та низки інших наукових об’єднань.

На честь дослідника названо низку таксонів рослин: рід Andrzeiowskia, види Cheirinia andrzejowskiana, Dianthus andrzeiowskianus, Hieracium andrzejowskii, Rosa andrzeiowskii, Thalictrum andrzejowskii, підвид Persicaria lapathifolia subsp. andrzejowskiana та ін.

Додатково Щодо навчання Анджейовського у Віленському університеті й отримання ним вищої освіти та диплому документальних підтверджень не збереглося, тому серед дослідників не існує єдиної думки в цьому питанні.

Праці

  1. Rys botaniczny krain zwiedzonych w podróżach pomiędzy Bohem i Dnistrem od Zbruczy aż do morza Czarnego, odbytych w latach 1814, 1816, 1818, 1822. Wilno : Józef Zawadzki, 1823. 126 p.
  2. Nauka wyrazow botanicznych. (Dictionarium glossologiae botanicae). Cremenecii : [s. n.], 1827. 218 с.
  3. Nazwiska róslin Grekom starożytnym znanych na język polski przetłumaczone // Dziennik Umiejetnosci i Sztuki na rok 1827. 1827. № 2. P. 411–433. (у співавт.)
  4. Rys Botaniczny krain zwiedzonych w podróżach pomiedzy Bohem i Dniestrem az do uysciy tych rzek w morze, odbytych w latach 1823 і 1824. Ciag drugi. Wilno : [s. n.], 1830. 93 p.
  5. Flora Ukrainy czyli opisanie roślin dziko rosnących w Ukrainie Przed-Dnieprowej i w sąsiednich z nią okolicach Wołynia, Podola i Guberni Chersońskiej). Warszawa : [s. n.], 1869. 83 p.

Література

  1. Słownik biologów polskich / Red. S. Feliksiak. Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987. 617 p.
  2. Колесник В. В. Відомі поляки в історії Вінниччини. Вінниця : ВМГО «Розвиток», 2007. 1008 с.
  3. Свинко Й. Вища Волинська (Крем’янецька) гімназія та ліцей: розвиток освіти й вивчення природи Волині та Північного Поділля // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. 2011. № 1 (29). С. 3–8.
  4. Шевера М., Зав’ялова Л., Федорончук М. та ін. Антоній Анджейовський. Талан і таланти відомого натураліста. Київ : Інститут ботаніки НАН України, 2018. 64 с.
  5. Зав’ялова Л. В., Сенчило О. О., Коломійчук В. П., Кучер О. О. Вшанування пам’яті Антонія Анджейовського // Український ботанічний журнал. 2019. № 76 (1). С. 79–80.

Автор ВУЕ

Л. В. Зав’ялова,

М. В. Шевера

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Зав’ялова Л. В., Шевера М. В. Анджейовський, Антон Лукіянович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анджейовський, Антон Лукіянович (дата звернення: 29.11.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.10.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ