Анабаси

Анаба́си, риби-повзуни (Anabas) — рід лабіринтових риб родини анабасових, здатних дихати атмосферним киснем; включає два види: Anabas cobojius і Anabas testudineus.

Характеристика

Особливістю анабасів є їхня здатність перебувати тривалий час (до 8 годин) поза водою, дихаючи атмосферним киснем, пересуватися суходолом і залазити на дерева. Анабаси — невеликі (завдовжки до 30 см) кісткові риби темного, буро-зеленого, сіро-зеленого, зрідка — помаранчевого забарвлення, черевце — жовтуватого кольору, плавці — червонуваті або помаранчеві, на боках — 8–10 поперечних смуг, які найпомітніші під час нересту. Формою тіла нагадують цихлід, мають великі голову і рот. По краю зябрової кришки, на черевному та анальному плавцях розміщені численні шипи, які слугують для захисту від хижаків. Розвинені сильні грудні й анальні плавці, за допомогою яких риби пересуваються на суходолі, допомагаючи собі поштовхами хвоста й чіпляючись за ґрунт колючками на краю зябрових кришок.

Спосіб життя

Пересування суходолом найчастіше пов’язано з пошуками нової водойми замість висохлої старої. Для подорожі, яка може становити сотні метрів, риби переважно обирають нічний час. Здатні перечікувати несприятливий період посухи, закопуючись у ґрунт і впадаючи в сплячку, що триває кілька тижнів. Атмосферним повітрям дихають за допомогою спеціального надзябрового лабіринтового органа. Населяють як прісні, так і солонуваті водойми: болота й калюжі, озера й ставки, канави, трапляються на рисових полях. Живляться переважно водними безхребетними, личинками комах, молюсками, дрібною рибою. Статевої зрілості представники роду досягають у віці 1,5 року. Під час нересту забарвлення анабасів дещо яскравішає. Самка відкладає до 5000 прозорих ікринок, які підіймаються до поверхні води. Батьки не проявляють турботи про потомство. Уже через 24 години з ікри з’являються личинки, а ще через 2 дні мальки починають плавати й живитися.

Географічне поширення

Поширені у Південній Азії (Індія, Шрі-Ланка, М’янма, Бангладеш, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Камбоджа, Філіппіни).

Література

  1. Hitchcock G. Climbing Perch (Anabas testudineus) (Perciformes: Anabantidae) on Saibai Island, northwest Torres Strait: first Australian record of this exotic pest fish // Memoirs of the Queensland Museum. 2008. № 52 (2). Р. 207–211.
  2. Pius K. J. Spawning response of Anabas testudineus (Bloch, 1792) to ovaprim // Journal of the Inland Fisheries Society of India. 2010. № 42 (2). Р. 64–67.
  3. Singh Y. B., Saha H., Mandal B. et al. Breeding of climbing perch (Anabas testudineus Bloch, 1792) induced with Ovatide // The Israeli journal of aquaculture. 2012. № 64. Р. 766–769.
  4. Khan H.A. and S.K. Mukhopadhyay, 1972. On the fecundity of climbing perch, Anabas
  5. testudineus (Bloch). J. Inland Fish. Soc. India, 4:212-213.
  6. Khan H.A. and S.K. Mukhopadhyay, 1972. On the fecundity of climbing perch, Anabas
  7. testudineus (Bloch). J. Inland Fish. Soc. India, 4:212-213.
  8. Khan H.A. and S.K. Mukhopadhyay, 1972. On the fecundity of climbing perch, Anabas
  9. testudineus (Bloch). J. Inland Fish. Soc. India, 4:212-213.
  10. Pius K.J., 2010. Spawning response of Anabas testudineus (Bloch, 1792) to ovaprim. J.
  11. Inland Fish. Soc. India, 42(2):64-67.
  12. Pius K.J., 2010. Spawning response of Anabas testudineus (Bloch, 1792) to ovaprim. J.
  13. Inland Fish. Soc. India, 42(2):64-67.

Д. С. Луценко

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Луценко Д. С. Анабаси // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D1%81%D0%B8
Дата звернення: 8.12.2019.