Амазонас


Версія від 10:59, 6 березня 2019, створена Торопчинова Катерина (обговореннявнесок)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)

Амазо́нас (порт. Amazonas) ― штат Бразилії, розташований на півночі країни.

Амазонас

Тип штат
Адміністративний центр Манаус
Країна Бразилія
Регіон країни Південна Америка
Площа (кв. км) 1559
Чисельність населення (тис.осіб) 4063.614
Густота населення (осіб на кв.км) 2.61
Найбільші міста Манаус
Адміністративні кордони Мату-Гросу, Рондонія, Акрі, Рорайма, Пара
Міжнародні кордони Венесуела, Перу, Колумбія

Географічне положення

Штат розташований на північному заході Бразилії в найменш освоєній її частині. Межує на півдні зі штатами Мату-Гросу, Рондонія й Акрі, на північному сході — зі штатами Рорайма й Пара, на північному заході — з Венесуелою, на південному заході — з Перу та Колумбією. Територію штату перетинає екватор, переважна частина штату розміщена в Південній півкулі й у межах Амазонської низовини.

Адміністративний поділ

Штат входить до складу Бразильської федерації. Територія ― 1559 тис. км², найбільший штат Бразилії. Адміністративний центр ― м. Манаус. Штат поділяється на 4 мезорегіони, до яких входить 13 мікрорегіонів, що складаються з 62 муніципалітетів.

Історична довідка

Назва Амазонас походить від назви річки Амазонки, що протікає його територією. Появу перших людей на території штату датовано, за різними джерелами, між 50 тис. і 6 тис. років до н. е. Тубільці залишалися на стадії неоліту та вели напівкочовий спосіб життя до відкриття Бразилії в 1500 португальською експедицією на чолі з П. А. Кабралом. Територію сучасного штату Амазонас відповідно до умов Тордесільянського договору 1494 формально контролювала Іспанія. Під час об’єднання Іспанії та Португалії (1580–1640) португальці активніше за іспанців заселяли ці краї, заснувавши тут численні поселення. Після розділення країн Іспанія офіційно передала Португалії контроль над регіоном за умовами Мадридського договору 1750. Провінція Амазонас була офіційно утворена на цих територіях 1850 імператором Бразилії Педру II, а за часів Першої бразильської республіки 1889 набула статус штату. Під час першої каучукової «лихоманки» (1879–1912) експорт каучукової сировини зумовив приплив іноземної валюти. На кошти від продажу каучуку у м. Манаусі було зведено водосховище Моко (1899), порт (1907), театр Амазонас (1896), Палац правосуддя (1900). Наприкінці 1890-х бразильська гумова монополія не витримала конкуренції з дешевшим каучуком із британських і голландських плантацій у Південно-Східній Азії, відтак на початку 1900-х Амазонас опинився у стані економічної депресії. У середині 1950-х запровадження федеральних програм допомоги врятувало штат від повного фінансового краху. 1967 створено Вільну економічну зону Манаус. У 1990-х Амазонас ― один із найбільших за кількістю населення та економічним зростанням бразильських штатів. 2005 та 2010 штат зазнав сильної посухи, особливо в південно-західному регіоні, на кордоні зі штатом Акрі. Унаслідок цього ускладнилося перевезення водними шляхами, прирічкові поселення були ізольовані, виникла загроза поширення холери. Усе це зумовило значні економічні втрати. У квітні 2008 Бразильський інститут географії та статистики підготував нову делімітацію кордону Амазонаса зі штатом Акрі, унаслідок чого територію Амазонаса було зменшено на 11,58387 тис. км².

Природа

Рельєф, ландшафти

Територія штату — горбиста рівнина зі значною заболоченістю в басейні Амазонки. На півночі штату розташована гориста місцевість Серра-Імері, що є відрогом Гвіанського плоскогір’я. На кордоні з Венесуелою ― г. Піку-да-Небліна (2994 м), найвища вершина Бразилії.

Ігапос

Ландшафт штату Амазонас поділяють на три категорії: низинні плато, що ніколи не затоплюються водами Амазонки; ігапос — постійні болота; варзеас ― території, які, на відміну від ігапос, затоплюють води Амазонки лише в сезон її розливу. Така різноманітність типів ландшафтів зумовлює різноманітність тваринного та рослинного світу штату.

Ґрунти, корисні копалини

На більшості території поширені торф’яні ґрунти, червона й біла глина, червонозем і суглинки, червоно-жовті підзолисті, у низинних районах ― алювіальні з середньою й високою природною родючістю. У штаті виявлені родовища сильваніту (AuAgTe4, бл. 450 млн т), каситериту (понад 400 тис. тонн), бокситів (бл. 1 млн т); ніобієвих руд (понад 700 тис. т), природний газ (понад 62 млрд м3), великі запаси торфу, самородне золото, аметисти, алмази й топази, олов’яні, танталові, залізні, мідні, хромові, марганцеві руди.

Клімат

Клімат ― екваторіальний, із дощовою зимою й менш дощовим літом. Мінімальна температура +18 ºС (липень) максимальна ― +34 ºС (січень). За рік випадає від 2000 до 3000 мм опадів. Найнижчу температуру +7,0°C зареєстровано 1975 у мікрорегіоні Бока-ду-Акрі. Відносна вологість повітря коливається від 80 % до 90 % на рік (одна з найвищих у Бразилії).

Внутрішні води

Найбільші річки ― Амазонка та її притоки: Мадейра, Ріу-Негру, Іса, Жапура, Жаварі, Жутаї, Пурус та інші.

Рослинний і тваринний світ

Територія штату розташована в природній зоні Амазонських дощових лісів ― сельви. Для цих вологих тропічних лісів характерне надзвичайне біорізноманіття. Велика кількість лікарських рослин, дерев цінних порід, зокрема карапа гвіанська (крабове дерево), червоне дерево, палісандр, масарандуба, каучуконосне дерево сорва тощо. Тут ростуть також гуарана, евтерпа овочева, купуасу, каму-каму, персикова пальма, тукума, іта, момбін жовтий. На території штату понад 200 видів тварин. Ссавці ― примати, олені, лінивці, капібари, гігантські видра, мурахоїди, броненосці, кущові пси, оцелоти, найбільший ссавець ― ягуар. Річкові тварини: ламантини, черепахи, крокодили, понад 2 тис. видів риб. Понад 2,5 млн видів комах, близько 950 видів птахів, зокрема південноамериканський гриф урбу, тукани, папуги Ари, великі амазонські колібрі. Функціонують національні парки Жау, Піку-да-Небліна, Серра-ду-Арака та інші.

Основні загрози й ризики в сфері природокористування

«Каучуковий бум» у світі на межі 1900–2000-х призвів до масового вирубування амазонських лісів. Негативний вплив на екосистему багатьох районів штату мало спорудження Трансамазонського шосе. У 1970-х значні лісові масиви перетворено на пасовища, що призвело до ерозії ґрунту. Нелегальне захоплення земель держрезерву, під час якого спалювали до тла ліс, щоб очистити місце для випасання рогатої худоби, ― головна причина масштабних пожеж. Від хижацького експлуатування лісів гинуть багато видів рослин і тварин. Зокрема, рідко трапляється бразильська (або гігантська) видра. До переліку видів, що зникають, потрапили червоне дерево і палісандр Ріо з цінною деревиною, з якої виготовляють дорогі меблі.

Населення

Загальна кількість населення — 4063,614 тис. осіб (2017, оцінка), густота — 2,61 осіб/км². У 2010–2017 приріст населення становив 582,677 тис. осіб. Склад населення за етнічними групами: метиси (74,3 %), бразильці європейського походження ― 21 %, бразильці африканського походження ― 4,3 %, автохтони Бразилії (індіанці) й азіати ― 0,4%; за релігійними групами: католики — 61,2 %, протестанти ―32,1 %, не сповідують жодної релігії ―6,2 %, спірити ― 0,4 %, сповідують інші релігії ― 0,1 %. (2010, перепис). Кількість чоловіків і жінок приблизно однакова. Населення сконцентровано поблизу річок. Частка міського населення становить близько 80 %. Найбільші міста ― Манаус (понад 2 млн жителів), Парінтінс, Ітакуатіара, Куарі, Тефе. Навколо м. Манауса сформовано велику агломерацію міську (близько 2,5 млн осіб), до складу якої входить вісім муніципалітетів. Офіційні мови — португальська, ньєнгату (офіційна мова муніципалітету Сан-Габріель-да-Кашуейра).

Господарство

Промисловість

На території штату видобувають боксити, олов’яні, залізні, танталові, ніобієві руди, золото, дорогоцінні камені, нафту, природний газ, каолін, будівельні матеріали, солі. Є мінеральні води. Розвинені електронна, електротехнічна, нафтопереробна, лісозаготівельна й деревообробна промисловість, виробництво мотоциклів, предметів побутової хімії, годинників, офісного обладнання. Понад 90 % промислового виробництва сконцентровано в м. Манаусі. У штаті розташовані вільна економічна зона «Манаус» і ГЕС «Балбіна» (використовує ресурси річки Уатума). Функціонують газопроводи Уруку ― Куарі й Уруку ― Манаус.

Сільське господарство

Мешканці штату вирощують рис, кукурудзу, боби, сою, цукрову тростину, кавові дерева, гевею, банани, гуарану, маніок, цитрусові, кокосову пальму. Збирають натуральний каучук, бразильські горіхи, горіхи тукуман, розводять велику рогату худобу, свиней, овець, коней, птицю, кролів і перепілок. Поширене мисливство й рибальство. Переважають дрібні й середні фермерські господарства. На поч. 21 ст. набули популярності багатопрофільні інтегровані ферми, максимально зорієнтовані на самодостатність: зменшення використання зовнішніх ресурсів і максимальне використання відходів.

Транспорт

Найпоширеніший у штаті транспорт — водний. Є п’ять терміналів: Бока-ду-Акра, Ітакуатіара, Хумаіта, порти Манаус і Парінтінс. За винятком порту Манаус, усі вони підпорядковані міністерству транспорту. В усіх муніципалітететах є злітно-посадкові смуги. Регіональні аеропорти — Парінтін, Коарі тощо, міжнародні ― у містах Манаусі й Табатінга. Шосейних доріг у штаті мало, вони розташовані переважно навколо столиці й перебувають у незадовільному стані.

Туризм

У штаті популярним є екологічний туризм. Найпривабливіші для туристів об’єкти — музеї та природні пам’ятки. Туристам пропонують екскурсії в лісах Амазонки, річкові круїзи, спортивне рибальство тощо.== Наука, освіта, культура

Наука й освіта

Амазонас має низку навчальних закладів, розташованих переважно в районі м. Манауса та інших містах. На виконання закону, який гарантує здобуття середньої освіти кожним громадянином Бразилії (2009), запроваджено дистанційне проведення уроків кваліфікованими вчителями різних предметів із медіацентру в м. Манаусі. Функціонує Амазонська академія англійської мови в передмісті м. Манауса ― школа, де викладання здійснюють за Кембриджським міжнародним навчальним планом. У штаті розташовані державні заклади вищої освіти: у м. Манаусі ― Федеральний університет Амазонас, Університет штату Амазонас, Національний інститут амазонських досліджень, основні напрями досліджень якого ― тропічне лісове господарство, екологія, молекулярна екологія, зоології, ботаніка, тропічне сільське господарство та тропічне рибне господарство. У м. Манаусі працюють також філії приватних університетів, зокрема, Лютеранського.

Мистецтво

На території штату розташовані історичні споруди ― Палац Ріо Негро, Палац суддів, культурні організації — амазонська Академія мистецтв та Академія наук і мистецтв Амазонас. Функціонують музеї: музей індіанців, музей природничих наук, музей поліції тощо. Є кілька театрів, концертних залів, зокрема в м. Манаусі ― Театр Амазонас, Будинок музики, Оперний театр Амазонас. У штаті проводять Амазонський фестиваль опери, кіно- та джазовий фестивалі, а також низку фольклорних та пісенних, зокрема муніципальні (найвідоміші — у муніципалітеті Парінтінс).

Спорт

Столиця Амазонаса стала однією з дванадцяти міст Бразилії, що 2014 прийняли чемпіонат світу з футболу. Функціонують футбольний клуб штату «Національ», стадіон «Амазон арена», олімпійський спортивний комплекс (усі — у м. Манаусі).

Стадіон «Амазон арена» у 2014 році

Загалом у штаті на початку 2000 було близько 20 футбольних клубів. 2009 започатковано спортивні змагання «Кубок корінних народів». Окрім футболу, популярними видами спорту є волейбол, бойові мистецтва, зокрема капоейра, авто- та мотогонки.

Література

  1. Армандо С. Даже сельва не знает покоя // Вокруг света. 1973. № 9. С. 38–42. URL: http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/4958/
  2. Куприн А. Бог велик – а лес більше // Вокруг света. 1995. № 7, 8. URL: http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/1215/
  3. Куприн А. В петлях желтой реки // Вокруг света. 1999. № 4. С. 38–47. URL: http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/947/
  4. GEEA: Grupo de Estudos Estratégicos Amazônicos / Organizadores: Adalberto Luis Val, Geraldo Mendes dos Santos. Manaus : Editora INPA, 2012. V. 5. (CadernodeDebates). 192 р.
  5. Estimativas da população residente nos municípios brasileiros com datare ferênciaem 1º de julhode 2017. (30 de agostode 2017). Rio de Janeiro : Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística, 2017.

Автор ВУЕ

В. Й. Лажнік


Покликання на цю статтю:

Лажнік В. Й. Амазонас // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Амазонас (дата звернення: 20.03.2019).