Альфонсо XII Миротворець
Альфо́нсо XII Миротво́рець (ісп. Alfonso XII el Pacificador; справжнє ім’я — Альфонсо Франсиско Фернандо Піо Хуан де Марія де ла Консепсьйон Грегоріо Пелайо де Бурбон і Бурбон (Alfonso Francisco Fernando Pío Juan de María de la Concepción Gregorio Pelayo de Borbón y Borbón); 28.11.1857, м. Мадрид, Іспанія — 25.11.1885, м. Мадрид, Іспанія) — король Іспанії (1874–1885), представник династії Бурбонів. Син королеви Ізабелли ІІ.
Альфонсо XII Миротворець (Alfonso XII el Pacificador) | |
---|---|
Справжнє ім’я | Альфонсо Франсиско Фернандо Піо Хуан де Марія де ла Консепсьйон Грегоріо Пелайо де Бурбон і Бурбон |
Рік народження | 28.11.1857 |
Місце народження | Мадрид, Іспанія |
Рік смерті | 25.11.1885 |
Місце смерті | Мадрид, Іспанія |
Напрями діяльності | політика |
Життєпис
Після перевороту й позбавлення влади Ізабелли II в 1868 Альфонсо разом зі своєю матір’ю виїхав до Франції. 25.06.1870 королева Ізабелла II, перебуваючи в еміграції, зреклася претензій на трон на користь свого сина Альфонсо.
У м. Парижі майбутній король навчався в Колежі Станіслас. Після поразки французьких військ у Франко-прусській війні іспанська королівська родина переїхала до м. Женеви. Звідти претендент на престол виїхав на навчання до м. Відня. До 1874 він навчався у Цісарсько-королівській Терезіанській академії у м. Відні. Влітку 1874 вступив до Королівської військової академії в м. Лондоні.
Посів трон після перевороту 1875.
Діяльність короля
В Іспанії перед 1874 сформувалася група прихильників Альфонсо, до яких долучилися представники вищих верств. Було розгорнуто кампанію за надання йому іспанського трону, яку очолив політичний діяч, засновник і багаторічний лідер Консервативної партії А. Кановас дель Кастільйо (1828–1897). Він був переконаним прихильником конституційної монархії як гарантії соціальної й політичної стабільності в країні. Його політичні погляди стали основою Конституції Королівства Іспанія 1876. 29.12.1874 біля містечка Сагунто неподалік м. Валенсії відбувся військовий путч, під час якого проголошено відновлення монархії на чолі з королем Альфонсо XII.
09.01.1875 Альфонсо XII прибув до порту в м. Барселоні; 14.01.1875 в’їхав до Мадрида й офіційно вступив на трон. А. Кановас отримав посаду прем’єр-міністра нового уряду. Чергове скликання Кортесів ухвалили текст конституції, проголосивши Іспанію конституційною монархією. Відповідно до основного закону, законодавча влада належала королю та двопалатному парламентові.
У роки правління Альфонсо ХІІ в Іспанії утвердився політичний устрій, відомий як «реставраційна система», або «кановасистська» (за іменем політика А. Кановаса дель Кастільйо).
У цей час тривала третя громадянська (карлістська) війна. У лютому 1876 війська Альфонсо здобули перемогу над карлістами. Завдяки закінченню громадянської війни й запобіганню в роки його правління військовим переворотам Альфонсо XII отримав ім’я «Король-Миротворець» (ісп. Rey Pacificador). Альфонсо ХІІ припинив тривалу руйнівну колоніальну війну на Кубі, уклавши у 1878 Санхонський мир. У зовнішній політиці він надавав перевагу співпраці з Німеччиною, що викликало незадоволення у прихильних до Франції республіканських кіл. Під час суперечки між Іспанією та Німеччиною з приводу Каролінських островів 1885 вдалі дипломатичні перемовини Альфонсо XII допомогли запобігти розв’язанню збройного конфлікту.
На Альфонсо XII було здійснено два невдалі замахи (1878 і 1879).
Література
- Пожарская С. Бурбоны в Испании // Новая и новейшая история. 1993. № 1. С.153–170.
- Испанские короли / Под ред. В. Бернекера, К. Сейделя, П. Хозера / Пер. с нем. С. Прилипского. Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. 512 с.
- Betriu B. Los ultimos Borbones. Barcelona : Flor del Viendo, 1999. 490 p.
- Іваницька О. П. Альфонсо ХІІІ — король парадоксів. Новітня історія Іспанії в життєписах королів. Чернівці : Книги–ХХІ, 2006. 232 с.
- Gómez M. Alfonso XII y la corona maldita. Madrid : Áltera Ediciones, 2018. 422 p.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Іваницька О. П. Альфонсо XII Миротворець // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Альфонсо XII Миротворець (дата звернення: 3.03.2021).

Оприлюднено: 23.07.2019