Акція протесту

Євромайдан. Протестна акція в Україні 29 січня 2014, панорама на вул. Грушевського, м. Київ

А́кція проте́сту — дія, пов’язана з неприйняттям певної ситуації, заява про незгоду з певними діями, позицією, рішенням; заперечення, відмова від здійснення певної дії.

Акція протесту тісно пов’язана з конфліктом, протистоянням позицій, ідей, підходів і зазвичай виникає після того, як супротивні сторони використали всі можливості мирного врегулювання ситуації.

Акція протесту полягає у певних діях однієї зі сторін конфлікту, висловленні нею поглядів, позиції, що суперечать інтересам другої сторони конфлікту. У деяких випадках акція протесту може перерости у революційний акт, державний переворот, криваве зіткнення з армією, поліцією.

Акції протесту різноманітні; їх розрізняють за кількома критеріями:

За формою проведення:

  • мирні (мітинг, хода, страйк, припинення роботи на деякий час, зрив голосування чи відмова від нього, пікетування установ);
  • мирні з ризиком для життя (голодування, самоспалення);
  • насильницькі (бунт, заколот).

За змістом:

  • конструктивні (учасники акції протесту висувають інший варіант розв’язання проблеми, альтернативну програму);
  • деструктивні (всі варіанти, запропоновані учасниками акції протесту, спрямовані на дестабілізацію ситуації).

За масштабністю проведення та участі в ній громадян:

  • одноособові (проводить одна особа);
  • групові (бере участь група людей);
  • локальні (охоплює один чи кілька населених пунктів);
  • регіональні (охоплює певний регіон);
  • загальнодержавні (проводиться на більшості території країни).

Демократичне суспільство повинно бути готовим до акцій протесту з боку опозиції або громадян. Пошук шляхів до згоди у таких ситуаціях, прагнення компромісу та консенсусу є одним із основних принципів функціонування демократичної держави.

Література

  1. Sharp G. The Politics of Nonviolent Action : in 3 vol. Boston : Porter Sargent, 1973.
  2. Marsh A. Protest and political consciousness. London : Sage, 1977. 375 p.
  3. Tilly Ch. From Mobilization to Revolution. Reading (Mass.) : Addison-Wesley Publishing Co., 1978. 351 p.
  4. Агитон К. Альтернативный глобализм. Новые мировые движения протеста. Москва, 2004. 208 с.
  5. Шарп Дж. Від диктатури до демократії: концептуальні засади здобуття свободи / Пер. з англ. Львів : Сполом, 2004. 83 с.
  6. Гарр Р. Т. Почему люди бунтуют. Санкт-Петербург : Питер, 2005. 461 с.
  7. Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Пер. С. Гіріка. Київ : Кліо, 2014. 204 с.
  8. Купцова І. І. Політико-правові засади права на протест // Актуальні проблеми політики. 2014. Вип. 53. С. 73–80.
  9. Хома Н. М. Політичний гепенінг як акціоністська форма протесту // Панорама політологічних студій. 2015. Вип. 13. С. 7–12.
  10. Хома Н. М. Політичний перформанс як акціоністська форма протесту // Політикус. 2015. Вип. 2. С. 79–83.

Автор ВУЕ

М. І. Пірен

Покликання на цю статтю:
Пірен М. І. Акція протесту // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Акція протесту (дата звернення: 22.08.2019).