Відмінності між версіями «Акт юридичний»

м (Захистив «Акт юридичний» ([Редагування=Дозволено тільки адміністраторам] (безстроково) [Перейменування=Дозволено тільки адміністрато...)
 
Рядок 14: Рядок 14:
  
 
== Література ==
 
== Література ==
# Алексеев С. С. Общая теория права. Москва, 1982. Т. 2.
+
# Цвік М. Про систему юридичних актів // Вісник Академії правових наук України. 2002. № 4 (31). Харків : Право, 2002. С. 14–24.
# Рабінович П. М. Основи загальної теорії права і держави. Київ, 1995.
+
# Голубовська І. О., Шовковий В. М., Лефтерова О. М. та ін. Багатомовний юридичний словник-довідник. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. 543 с.
# Лисенков С. Л., Колодій А. М., Тихомиров О. Д., Ковальський В. С. Теорія держави і права. Київ, 2005.
+
# Петришин О. В., Погребняк С. П., Смородинський В. С. та ін. Теорія держави і права. Харків : Право, 2015. 368 с.
# Зайчук О. В. та ін. Теорія держави і права: Академічний курс. Київ, 2006.
 
  
 
== Автор ВУЕ ==
 
== Автор ВУЕ ==
* [[Автор_ВУЕ::Рабінович П. М.|П. М. Рабінович]]
+
[[Автор_ВУЕ::Рабінович П. М.|П. М. Рабінович]]
  
  
Рядок 27: Рядок 26:
 
[[Категорія:Юридичні науки]]
 
[[Категорія:Юридичні науки]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 +
{{Цитування}}
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:ВУЕ]]
 
[[Категорія:Теорія держави і права]]
 
[[Категорія:Теорія держави і права]]
 
[[Категорія:Законодавчий процес]]
 
[[Категорія:Законодавчий процес]]

Поточна версія на 16:50, 21 січня 2019

Акт юриди́чний — волевиявлення держави (її органів, посадових осіб), формально обов’язкове для виконання. Соціальна роль державного юридичного акта полягає у тому, що через нього держава об’єктивує, виражає свою волю, доводить її до відповідних суб’єктів, створює формально обов’язкові передумови для узгодження з цією волею поведінки учасників суспільного життя. Цим держава впливає на поведінку громадян, діяльність різноманітних об’єднань та угруповань, реалізує у правовій формі свої функції. Існують інші форми волевиявлення держави (заяви, звернення, ноти тощо), однак вони, як правило, не містять обов’язкових приписів.

Юридичні акти поділяються:

а) за сферою обов’язковості — на акти нормативно-правові (загальні) та індивідуальні (зокрема, правозастосувальні);

б) за характером регульованої діяльності — на поведінкові (регламентують фізичну поведінку) та роз’яснювальні (регламентують інтелектуальну діяльність);

в) за суб’єктами видання — на законодавчі, президентські, виконавчі, судові та ін.;

г) за способом зовнішнього вираження — на усні (вербальні), письмові (документальні), діяльнісні (конклюдентні);

д) за юридичною формою — на закони, укази, постанови, вироки, рішення, ухвали, накази, інструкції тощо.

Література

  1. Цвік М. Про систему юридичних актів // Вісник Академії правових наук України. 2002. № 4 (31). Харків : Право, 2002. С. 14–24.
  2. Голубовська І. О., Шовковий В. М., Лефтерова О. М. та ін. Багатомовний юридичний словник-довідник. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. 543 с.
  3. Петришин О. В., Погребняк С. П., Смородинський В. С. та ін. Теорія держави і права. Харків : Право, 2015. 368 с.

Автор ВУЕ

П. М. Рабінович

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Рабінович П. М. Акт юридичний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акт юридичний (дата звернення: 17.01.2022).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ