Агрикола, Георг

Агри́кола, Гео́рг (лат. Agricola, Georgius; справжнє ім'я Георг Бауер (Павер), нім. Georg Pawer, сучасна форма Georg Bauer; 24.03.1494, м. Глаухау, тепер федеральна земля Саксонія — 21.11.1555, м. Хемніц, тепер федеральна земля Саксонія, Німеччина) — вчений епохи Відродження, філософ, лікар, геолог, мінералог, хімік, засновник гірничої науки, автор першої європейської гірничо-металургійної енциклопедії «Про гірничу справу» («De Re Metallica», 1556), Німеччина.

Агрикола, Георг

(Agricola, Georgius)

Справжнє ім’я Георг
Справжнє прізвище Бауер (Павер)
Рік народження 24 .03 1494
Місце народження Глаухау, Саксонія, Німеччина
Рік смерті 21 .11 1555
Місце смерті Хемніц, Саксонія, Німеччина
Місце поховання Цайнц, Саксонія, Німеччина
Alma mater Лейпцизький університет
Напрями діяльності гірнича справа, геологія, металургія, мінералогія, медицина, хімія

Життєпис

1517 закінчив Лейпцизький університет. 1518–1522 викладав грецьку та латинську мови у міській школі у м. Цвіккау (тепер федеральна земля Саксонія), був обраний ректором новоутвореної солдатської школи. 1522 на запрошення свого вчителя професора Петера Месселлануса повернувся до Лейпцизького університету, зайнявся медициною. 1523 (чи 1524) переїхав у Італію для занять філософією, медициною та природничими науками, зокрема в університетах Болоньї, Падуї, побував у Венеції, Римі, Флоренції. 1527 обійняв посаду міського лікаря в м. Йоахімшталі (тепер м. Яхимів, Карловарський край, Чехія) — на той час центрі гірничорудної та металургійної промисловості регіону. 1531 оселився в м. Хемніці. 1533 став міським лікарем, 1546 — бургомістром. Пізніше його знову обирають на цю однорічну посаду (1547, 1551 та 1553).

Похований в кафедральному соборі м. Цайца неподалік м. Хемніца.

Творча діяльність

Від 1527 почав ґрунтовно цікавитися мінералогією та металургією, шукати в рудах і мінералах складові для нових ліків. З цією метою відвідував копальні і плавильні, вивчав відомі на той час грецькі та латинські джерела в гірництві та металургії.

Першу роботу Агриколи, присвячену гірничо-металургійному виробництву, — «Берманус, або діалог про гірничу справу і металургію» («Bermanus, sive de re metallica») видано 1530 у м. Базелі (Швейцарія).

Активно продовжував дослідницьку діяльність у мінералогії та гірничій справі. 1533 розпочав працювати над фундаментальним енциклопедичним виданням «Про гірничу справу та металургію» (лат. «De Re Metallica»). Робота тривала майже 20 років. Книга була вперше опублікована латинською мовою 1556 (по смерті автора). Написав і видав друком ще 10 книг з геології, гірничої справи і металургії.

У книзі «Про гірничу справу та металургію» («De Re Metallica») Агрикола вперше в європейській науці узагальнив досвід гірничо-металургійного виробництва, розглянув гірництво і металургію від пошуку і розвідки корисних копалин, опису мінералів, збагачення руд до пробірного мистецтва і металургії. Як лікар, фахово простежив вплив умов праці на здоров’я гірників, виклав лікарські властивості металів та мінералів. Праця містить 275 гравюр, на яких зображені гірничопрохідницькі, видобувні, збагачувальні і металургійні процеси, прилади, механізми тощо.

Вперше розробив основи хімічного аналізу й переробки мідних, срібних та свинцевих руд, описав технологію одержання бісмуту. 1557 вийшло німецькомовне видання, а пізніше «De Re Metallica» була перекладена мовами багатьох провідних країн Європи. Упродовж майже двох сторіч «De Re Metallica» залишалася найкращим практичним посібником для гірників Європи та Іспанської Америки; її вважають першим технічним підручником.

Відзнаки

На честь Агриколи названо гірський хребет на Місяці (гори Агриколи). 1955 у Німецькій Демократичній Республіці вийшла поштова марка з його зображенням.

Праці

  • «Про походження і причини підземних речовин» («De ortu el causis subterraneorum», Базель, 1544);
  • «Про природу того, що витікає із землі» («De natura eorum quae efflunt ex terra», Базель, 1546);
  • «Про природу корисних копалин» («De natura fossilium», Базель, 1546),
  • «Про нові і старі метали» («De veterbus et novis metallis», Базель, 1546),
  • «Про старі й нові рудники» («De veteribus et novis metallis libri duo», Базель 1546),
  • «Про походження того, що знаходиться під землею» («De animantibus subterraneis», Базель, 1549);
  • «Про гірничу справу і металургію»: в 12 кн. (1550, надрук. 1556) (De Re Metallica).

Література

  1. Wilhelm von Gümbel: Agricola, Georgius. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 1, Duncker & Humblot, Leipzig 1875, S. 143–145.
  2. Manfred Bachmann (Hrsg.): Georgius Agricola – Bergbauwissenschaftler und Humanistder Renaissance. In: Kleine Chronikgroßer Meister – Erzgebirger, auf die wir stolz sind. Teil 1, Druckerei und Verlag Mike Rockstroh, Aue 2000, S. 13–15.
  3. Білецький В. С., Гайко Г. І. Засновник мінералогії та гірничої науки Георг Агрікола і його книги // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Геологія – Географія – Екологія. 2014. № 1128, Вип. 41. С. 160–164.
  4. Агрікола Г. Про гірничу справу: в дванадцяти книгах (книги I—VI) / Перекл. і ред. В. Білецького, Г. Гайка. Донецьк : Східний видавничий дім, 2014. 232 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Агрикола, Георг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Агрикола, Георг
Дата звернення: 16.12.2019.


Оприлюднено

Оприлюднено: 01.12.2019