Юр'єва божниця в Острі

Ю́р’єва божни́ця в Острі́пам’ятка архітектури національного значення, Козелецький район, Чернігівська область, Україна. Фрагментарно збережена мурована церква розташована біля схилу підвищеного правого берега р. Остер на городищі в урочищі Старогородка і є архітектурним акцентом у ландшафті.

Юр’єва божниця в Острі. Загальний вигляд у краєвиді.
Фото Вечерського В. В.
Загальний вигляд на городищі.
Фото Вечерського В. В.
Вигляд зі сходу. Фото Вечерського В. В.
План. Заштрихована збережена частина споруди. Джерело ілюстрації: Асєєв Ю. С. Архітектура Київської Русі. Київ: Будівельник, 1969. С. 109.
Реконструкція первісного вигляду Ю. С. Асєєва, малюнок В. Раєвського. Джерело ілюстрації: Асєєв Ю. С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. Київ: Мистецтво, 1980.

Історична довідка

Історично усталена назва пам’ятки пов’язана з князем Юрієм Долгоруким, котрого вважали її засновником. Насправді її збудовано одночасно зі спорудженням укріплень літописного міста Городець на Острі 1098, про що свідчить техніка мурування «опус мікструм» (лат. opus mixtum — змішане цегляно-кам'яне мурування), характерна для того часу. Це залишок невеликої Михайлівської церкви, що не збереглася у первісних архітектурних формах унаслідок неодноразових руйнувань. Перше з них сталося одразу після завершення будівництва — зруйнувався купол, який не стали відновлювати, натомість увінчали храм дерев’яним верхом. Згадується в літопису від 1152, коли під час князівської усобиці на мурованій церкві св. Михайла згорів дерев’яний верх. 1240 потерпіла під час монголо-татарської навали і стояла пусткою. Зазнала руйнувань 1755 від удару блискавки й пожежі, після чого її закрили.

Наприкінці 18 — на початку 19 ст. частину споруди розібрано у зв'язку з аварійним станом. Залишки реставрували 1907 за проектом архітектора-реставратора П. П. Покришкіна (1870–1922). Пам'ятку досліджував М. Макаренко 1916 та 1924; 1924 і 1950 проведені роботи з консервації пам'ятки. Реставрація фрескового розпису проводилася в 1977–1980 (художник-реставратор В. Й. Бабюк). Тоді ж було зроблено консервацію та укріплення мурування і тиньку.

Характеристика

Юр’єва божниця — апсида (вівтарне приміщення; див. Вівтар) з частиною бічної стіни церкви, що первісно мала розміри в плані 16 х 10,5 м, була хрестовокупольною, одноапсидною і одноверхою. Її споруджено з плінфи з утопленим рядом зі вкрапленням червоного місцевого каменя-пісковика технікою мурування «opus mixtum» на цем'янковому розчині. Плінфа темно-червоного і жовтого кольору, подекуди на ребрах плінфи проглядаються характерні клейма майстрів, подібні до клейм давньоруських пам’яток м.Чернігова. Стіни апсиди прорізані високими вікнами з арковими перемичками. Конха апсиди покрита консерваційним вальмовим дахом конічної форми, укритим покрівельною сталлю. В інтер’єрі апсиди частково зберігся фресковий стінопис 1098–1125, що стилістично належить до київської школи монументального малярства 12 ст. Композиції розміщені у 3 яруси. Колорит витриманий у теплій гамі з переважанням червоної барви та жовтої вохри.

Значення

В історико-архітектурній науці Юр'єву божницю вважають належною до Переяславської архітектурної школи княжої доби. Це єдина пам'ятка переяславської монументальної архітектури, що дійшла до наших днів, хоча й фрагментарно. Відзначається унікальністю архітектурного типу, хронологічною глибиною, виразністю стильових ознак, наявністю творів монументального мистецтва.

Додатково

Юр’єва божниця входить до складу визначного місця — городища-дитинця літописного міста Городець на Острі, що має статус археологічної пам’ятки національного значення.

Література

  1. Константинович М. Развалины Юрьевской божницы в с. Старогородке // Киевская старина. Киев, 1896. № 11. С.129–139.
  2. Шмит Ф. И. Искусство Древней Руси-Украины. Харьков : Союз, 1919. 111 с.
  3. Макаренко М. О. Старгородська «божниця» та її малювання. // Чернігів і Північне Лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали / За ред. М. С. Грушевського. Київ : Державне видавництво України, 1928. С. 205–222.
  4. Асєєв Ю. С. Архітектура Київської Русі. Київ : Будівельник, 1969. С. 109–111.
  5. Асєєв Ю., Вечерський В., Годованюк О. та ін. Історія української архітектури. Київ : Техніка, 2003. С. 92.
  6. Пенський А. Г., Лавренчук П. Я. Остер — європейське місто. Чернігів : Лозовий В. М., 2011. 88 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Юр'єва божниця в Острі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Юр'єва божниця в Острі (дата звернення: 24.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
31.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ