Грип (Могиленець О. І.)

Грип (лат. influenza, фр. grippe) — гостре віруснe захворювання з переважно аерозольним механізмом передавання. Збудник — РНК-вірус із родини ортоміксовірусів.

Грип має схильність до епідемічного поширення. Характеризується коротким інкубаційним періодом, гострим початком, нетривалим перебігом із симптомами загальної інтоксикації, ураження респіраторного тракту й великою частотою виникнення ускладнень.

Перші згадування про грип трапляються у роботах Гіппократа (бл. 460 до н. е. — 377 або 356 до н. е.). Вірус було виділено від свиней у 1931 Річардом Шоупом (1901–1966), від людей — у 1933 групою вчених на чолі з Патріком Лейдлоу (1881–1940).

Етіологія та епідеміологія

Захворювання у людей спричиняють віруси грипу типів A, B, C.

Збудник має складну генетичну структуру, що призводить до частих мутацій, зумовлює розвиток епідемій та пандемій.

Найвідоміша з пандемій 20 ст. — т. зв. іспанка, спричинена вірусом грипу А(H1N1), яка в 1918–1919 забрала життя понад 50 млн людей.

Остання пандемія — 2009–2010 — пов’язана з вірусом Каліфорнійського грипу А(H1N1).

З 1997 у людей реєструють випадки високопатогенного пташиного грипу А(H5N1) та А(H5N7).

Джерело інфекції — хворі люди, вірусоносії, птиця, свині. Людина стає заразною за один день до появи симптомів і є такою до 7–10-го дня хвороби. Вірус передається під час дихання, чхання, розмови, кашлю. Крім того, можливо заразитися, контактуючи з птицею, предметами побуту тощо.

Захворювання є висококонтагіозним (див. Контагіозність).

Патогенез та клінічні прояви

Патогенез грипу пов’язаний з ураженням епітелію дихальних шляхів, дрібних судин, вегетативної нервової системи, в тяжких випадках — ЦНС. Інкубаційний період — від кількох годин до 2-х діб (у разі пташиного грипу — до 8).

Початок захворювання гострий. Основними проявами грипу є симптоми інтоксикації (висока температура тіла, озноб, болі в м’язах, суглобах, головний біль переважно у лобовій та скроневій ділянках, очах), а також катаральні прояви (сухий, грубий, нападоподібний кашель, біль за грудиною під час кашлю, закладеність носа, першіння у горлі).

У разі тяжкого грипу можливе ураження нервової системи та розвиток геморагічного синдрому.

Серед ускладнень грипу — гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонія, гайморит та ін.

Летальність — від 0,1 % у разі сезонного грипу; до 50 % у разі пташиного.

Діагностика

Методи діагностики грипу різноманітні, серед них:

  • клініко-епідеміологічні дані;
  • ПЛР (метод полімеразної ланцюгової реакції);
  • РІФ (реакція імунофлюоресценції).

Лікування

Лікування хворих у більшості випадків — патогенетичне та симптоматичне.

Протипоказаним є призначення ацетилсаліцилової кислоти та протикашльових засобів, що містять кодеїн.

Противірусні препарати озельтамівір або занамівір призначають при тяжкому, середньотяжкому грипі, в групах ризику (вагітним, хворим на ендокринну патологію, хронічні захворювання легенів, некомпенсовану серцево-судинну патологію тощо).

Прогноз здебільшого сприятливий.

Профілактика

Основним профілактичним заходом є вакцинація, яку бажано проводити не пізніше, ніж за 2–3 тижні до очікуваного підйому захворюваності. Неспецифічна профілактика передбачає уникнення контакту з хворими на грип, місць скупчення людей, раціональне харчування, достатній сон, здоровий спосіб життя, загартовування, заняття фізкультурою тощо.

Література

Інфекційні хвороби : підручник / За ред. В. М. Козька. Київ : ВСВ «Медицина», 2019. 312 с.

Автор ВУЕ

О. І. Могиленець

Див. також


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.04.2020


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Могиленець О. І. Грип (Могиленець О. І.) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Грип (Могиленець О. І.) (дата звернення: 13.08.2020).

Відео

Грип. Несподівана причина поганого самопочуття під час хвороби
Як віруси перетікають до людини від інших тварин [TED-Ed]
Як виникають пандемії [TED-Ed]

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ