Бьом, Ґотфрід

Бьом, Готфрід1.jpg

Бьом, Ґотфрід

(Böhm, Gottfried)

Народження 23.01.1920
Місце народження Оффенбах
Смерть 09.06.2021
Місце смерті Кельн
Alma mater Мюнхенський технічний університет, Мюнхенська академія мистецтв
Напрями діяльності архітектор, педагог
Традиція/школа експресіонізм, функціоналізм, модернізм


Відзнаки

Лауреат Прітцкерівської премії 1886

Бьом, Ґо́тфрід (нім. Böhm, Gottfried; 23.01.1920, м. Оффенбах, федеральна земля Гессен — 09.06.2021, м. Кельн, Німеччина) — архітектор і педагог, почесний член Американського інституту архітекторів (з 1983), почесний доктор Мюнхенського технічного університету (з 1985), перший лауреат Прітцкерівської премії з Німеччини (1986), почесний член Королівського інституту британських архітекторів (з 1991).

Ратуша у м. Бенсберзі
Проект паломницької церкви Діви Марії в м. Невігесі
Театр Ганса Отто у м. Потсдамі
Фрагмент експозиції 2020, присвяченої 100-річчю архітектора

Життєпис

Дід, батько, дружина і троє синів Ґ. Бьома були архітекторами. Батько Д. Бьом (1880–1955; Німеччина) проектував церкви в стилістиці експресіонізму, його архітектурне бюро успадкував 1955 Ґ. Бьом.

1938 закінчив католицьку школу в м. Кельні. 1939–1942 служив у Вермахті, воював на Східному фронті. Демобілізований унаслідок поранення. 1942–1946 навчався архітектурі в Мюнхенському технічному університеті й одночасно скульптурі — в Мюнхенській академії мистецтв. 1947 повернувся до м. Кельна і там створив свою першу спорудукаплицю «Мадонна на руїнах» на місці зруйнованої війною середньовічної церкви.

До 1950 займався відбудовою зруйнованого м. Кельна. 1951 півроку провів у США, де познайомився з В. Гропіусом і Л. Міс ван дер Рое, що вплинуло на його ранню творчість у стилістиці модернізму. Як і його батько, багато працював у сфері сакральної архітектури, тільки за 1959 запроектував і збудував 39 церков. Наприкінці 1960-х потреба в нових церквах відпала, і Бьом почав проектувати громадські та комерційні будівлі. З 1982 працював разом із синами Стефаном, Петером і Паулем.

1963–1985 — професор Рейнсько-Вестфальського технічного університету в м. Аахені (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія, ФРН). Після 1985 викладав у Массачусетському технологічному інституті, Університеті Пенсильванії в м. Філадельфії, Університеті Вашингтона в м. Сент-Луїсі, шт. Міссурі (всі — США), у Міжнародній академії архітектури (м. Софія, Болгарія).

Творчість

Бьом створив значну кількість будівель у ФРН: церкви, музеї, театри, культурні центри, офіси і житлові будинки. У 1960-х його (як і батька) вважали архітектором-експресіоністом, згодом — послідовником архітектури сучасної (функціоналізму, модернізму), що тяжів до бруталізму. Сам архітектор стверджував, що створює зв’язок між минулим і сучасністю, між світом ідей і фізичним світом, між будівлею і її міським оточенням. Це втілено у виборі пластично виразної, скульптурної форми, матеріалів і кольору конструкцій. Багато творів виконано в бетоні, але, з огляду на технологічний розвиток, також використовував нові матеріали — скло і сталь.

Серед найвідоміших архітектурних творів каплиця «Мадонна на руїнах» у м. Кельні (1947–1950); церква Святого Альберта в м. Саарбрюккені (федеральна земля Саар, 1951–1968); паломницька церква Діви Марії в Невігесі (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія, 1961–1973); ратуша в м. Бенсберзі (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія, 1962–1976); церква Воскресіння Христового в м. Кельні (1963–1970); Статистичне бюро в м. Дюссельдорфі (федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія, 1969–1979);реконструкція замку в м. Саарбрюккені (1981–1989); театр Ганса Отто в м. Потсдамі (федеральна земля Бранденбург, 1995–2006); міська бібліотека в м. Ульмі (федеральна земля Баден-Вюртемберг, 1998–2004); центральна мечеть у м. Кельні (2006–2018).

Додатково

Бьом вважав архітектуру насамперед мистецтвом, тому зосереджував творчі зусилля на якості й інтенсивності мистецького висловлювання, яке має бути настільки образним і чітким, наскільки це можливо. Його архітектурні витвори такі яскраві, що запам’ятовуються з першого погляду.

1985 після приходу до влади в СРСР М. Горбачова федеральний канцлер ФРН Г. Коль, передбачаючи об’єднання Німеччини, доручив Бьому підготувати таємні проектні пропозиції щодо реконструкції будівлі Рейхстагу в м. Берліні для розміщення там парламенту об’єднаної Німеччини. 1988 архітектор опрацював концепцію нового великого скляного купола над залом засідань із доступом нагору відвідувачів, які могли б пересуватися там спіральними хідниками. Цю ідею реалізував 1995 архітектор Н. Фостер.

Цитата

Переклад:
«Ратуша в Бенсберзі (ФРН), невеликому місті в гористій місцевості поблизу Кельна. Коли місто почало розвиватися, колишня домінанта — замок на вершині пагорба — став замалим для нього. Архітектор Ґ. Бьом, продовжуючи систему ансамблю міста, розташував на схилі пагорба будівлю ратуші, увінчавши її динамічною спіральною вежею (1965). Обсяг нової будівлі завдяки своїй скульптурності та правильно знайденому масштабу природно вписався у сформований міський ландшафт, незважаючи на відсутність стильової єдності. Він посилив композиційне значення старого центру, і завдяки цьому було відновлено цілісність ансамблю міста».
Оригінал:
«Ратуша в Бенсберге (ФРГ), небольшом городе в гористой местности близ Кёльна. Когда город стал расти, прежняя доминанта — замок на вершине холма — стал несоразмерен его возросшим величинам. Архитектор Г. Бём, продолжая систему его ансамбля, расположил по склону холма здание ратуши, увенчав его динамичной спиральной башней (1965). Объём нового здания благодаря своей скульптурности и верно найденному масштабу естественно вписался в сложившийся городской ландшафт, несмотря на отсутствие стилевого единства. Он усилил композиционное значение старого центра, и целостность ансамбля города была благодаря этому восстановлена».

 (Цит. за джерелом: Иконников А. В. Искусство, среда, время. Эстетическая организация городской среды. Москва : Советский художник, 1985. С. 129–133. Переклад В. В. Вечерського).


Література

  1. Иконников А. В. Искусство, среда, время. Эстетическая организация городской среды. Москва : Советский художник, 1985. С. 129–133.
  2. Böhm G. Vorträge, Bauten, Projekte. Stuttgart : Krämer, 1988. 312 p.
  3. Стародубцева Л. В. Архітектура постмодернізму. Історія. Теорія. Практика. Київ : Спалах, 1998. С. 50.
  4. Lieb S., Junker H. Sakralbauten der Architektenfamilie Böhm. Regensburg : Schnell & Steiner, 2019. 479 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бьом, Ґотфрід // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бьом, Ґотфрід (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.02.2021



Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ