Будівля театру опери і балету у Львові

Будівля театру опери і балету у Львові. Загальний вигляд у перспективі просп. Свободи. Фото Вечерського В. В.
Будівля театру опери і балету у Львові. Фото Вечерського В. В.
Будівля театру опери і балету у Львові. Бічний головний і фасади. Кресленики. Джерело ілюстрації: Барановский Г. Архитектурная энциклопедия второй половины ХIХ века. Т. III: Выставки, зрелища, спорт. Санкт-Петербург: Издание редакции журнала «Строитель», 1903.
Будівля театру опери і балету у Львові. План. Джерело ілюстрації: Барановский Г. Архитектурная энциклопедия второй половины ХIХ века. Т. III: Выставки, зрелища, спорт. Санкт-Петербург: Издание редакции журнала «Строитель», 1903.

Буді́вля теа́тру о́пери і бале́ту у Льво́віпам’ятка архітектури національного значення, Україна. Замикає перспективу головної розпланувальної вісі центру м. Львова — проспект Свободи, є важливою архітектурною домінантою і окрасою міста.

Історична довідка

Великий міський театр (первісна назва) побудовано 1897–1900 за конкурсним проектом 1895–1896 львівського архітектора 3. Горголевського у стилістиці віденського неоренесансу з окремими елементами модерну. Проект переміг у конкурсі, на який надійшло лише 2 проекти. За результатими фахових обговорень у Політехнічному товаристві проект неодноразово доопрацьовували.

Для спорудження театру в заболоченій долині р. Полтви довелося влаштовувати складні фундаменти з застосуванням залізобетону, інженерні розрахунки яких виконали фахівці Вищої політехнічної школи (тепер Національний університет «Львівська політехніка»). Основні будівельно-монтажні роботи під авторським наглядом З. Горголевського виконала львівська будівельна фірма І. Левинського, сталеві конструкції перекриттів виготовили на заводі в м. Сяноку (тепер Підкарпатське воєводство, Польща). Опоряджувальні роботи тривали до 1908.

Алегоричну скульптурну постать «Слава», що вінчає фронтон головного фасаду, та алегоричні постаті обабіч — «Поезія» і «Музика» (усі — з бронзи) виконав львівський скульптор П. Войтович. Кам'яні скульптурні оздоби фасадів виконали скульптори А. Попель, Тадеуш Баронч (1849–1905), Юліуш Войцех Белтовський (1852–1926), Юліан Шеліга Марковський (1846–1903), Тадеуш Вишневецький (1865–1933). Скульптурні прикраси залу для глядачів виконали 1899–1900 під керівництвом Петра-Віталіса Гарасимовича (1857–1914) П. Войтович, Едвард Подгурський, Джоано Джованетті та учні Львівської художньо-промислової школи. Керівником художнього оформлення вестибюля був Т. Попель, фойє — Станіслав Дембіцький (1866–1924). Над живописними панно працювали художники Марцелій Гарасимович (1859–1935), Едвард Печ, Дамази Котовський, Тадеуш Рибковський, 3игмунд Розвадовський, Валерій Крицінський, Юліуш Зубер, Олександр Августинович, Станіслав Батовський-Качор (1866–1946). «Тріумф Слави» на плафоні глядацької зали виконав С. Рейхан, а велика завіса в залі для глядачів із композицією «Парнас» розмальована Г. Семирадським.

Великий міський театр урочисто відкрився 04.10.1900 за участю О. Мишуги, Я. Падеревського, Г. Сенкевича, Г. Семирадського, С. Бадені, інших відомих осіб.

26–28.10.1939 тут відбулося засідання Народних Зборів Західної України, які «узаконили» анексію Радянським Союзом Західної України. З грудня 1939 перейменовано на Львівський державний театр опери та балету, у 1956 театру присвоєно ім’я І. Франка, з 1961 надано статус академічного.

Під час реставрації, завершеної 1984, модернізовано технічне оснащення. В інтер’єрах встановлено скульптурні погруддя визначних діячів культури роботи львівських скульпторів Емануїла Петровича Миська (1929–2000), Йосипа Антоновича Садовського (1929–2008), Якова Ільковича Чайки (1918–1995), Олександра Павловича Пилєва (1928 р. н.). 1999 проведено реставраційні роботи.

2000 театру надано ім’я С. Крушельницької, 2005 — статус національного. Тепер — Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Характеристика

Цегляна потинькована будівля має сталеві опорні конструкції: двошарнірні арки над сценічною коробкою прогоном 20 м зі стрілою підйому 10 м та кроквяні ферми над глядачевим залом. У плані — видовжений прямокутник 45 х 95 м, у центрі якого — чотириярусний за структурою напівовальний у плані зал на 1 800 глядачів, до якого прилягає прямокутна в плані підвищена сценічна коробка. Артистична й глядацька половини будівлі чітко розділені. Центром глядацької половини зали є високий об’єм тримаршевих парадних сходів. Така схема театральної будівлі була загальноприйнятою в тогочасній Центральній Європі під впливом віденських взірців (Віденська придворна опера, тепер Віденська державна опера; Бургтеатр) та творчості Бюро архітектурного Фельнера і Гельмера.

Головний вхід від просп. Свободи акцентований трьома порталами з арковою лоджією над ними, арки якої розділеними спареними колонами коринфського ордера. Ця лоджія з’єднана з фойє другого поверху. Головний фасад увінчаний масивним фронтоном з алегоричною скульптурною композицією в тимпані. Домінантним об’ємом є пластична чотиригранна баня з ліхтариком, яка увінчує підвищену сценічну коробку.

Всі фасади мають триярусне членування на рустований цоколь, стіну висотою в 2 поверхи та аттик. Вони насичені архітектурною і скульптурною пластикою з численними алегоричними зображеннями. В оформленні інтер'єру використані мармур, ліпні орнаменти, позолота і декоративний живопис у стилістиці пізнього академізму.

Значення

Будівля театру опери і балету є однією з найвиразніших архітектурних і мистецьких пам’яток стильової епохи історизму не лише у м. Львові, а й в Україні.

Додатково

Будівля театру опери і балету у Львові зображена на реверсному боці купюри номіналом 20 грн.

У 2000 Національний банк України випустив пам’ятну монету «100 років Львівському театру опери і балету» номіналом 5 грн. зі зображенням цієї пам’ятки на реверсі.

Література

  1. Островский Г. С. Львов. Ленинград : Искусство, 1982. 239 с.
  2. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів: Архітектурно-історичний нарис. Київ : Будівельник, 1989, 280 с.
  3. Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000, 664 с.
  4. Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. Львів : Центр Європи, 2008, 720 с.
  5. Барановский Г. Архитектурная энциклопедия второй половины ХIХ века : в 7 т. Москва : В. Шевчук, 2017. Т. 3. 479 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Будівля театру опери і балету у Львові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будівля театру опери і балету у Львові (дата звернення: 27.01.2022).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.04.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ