Аґрикола, Йоганн

Аґрикола, Йоганн

Аґри́кола, Йога́нн (лат. Agricola, Johannes; справжнє прізвище — Шнайдер, нім. Schneyder ; 20.04.1494, м. Ейслебен, тепер Німеччина — 22.09.1566, м. Берлін, тепер Німеччина) — проповідник, теолог, фольклорист. Церковний діяч епохи Реформації. Учень та послідовник, згодом опонент Мартіна Лютера.

Аґрикола, Йоганн

(Agricola, Johannes)

Справжнє прізвище Шнайдер
Рік народження 1494
Місце народження Ейслебен, Німеччина
Рік смерті 1566
Місце смерті Берлін, Німеччина
Alma mater Лейпцизький університет, Лейпциг
Напрями діяльності релігія, теологія
Традиція/школа християнство

Життєпис і погляди

Освіту отримав у Лейпцизькому та Віттенберзькому університетах.

Брав участь у важливих диспутах і рейхстагах, зокрема, 1519 був секретарем М. Лютера на Лейпцизькому диспуті (одна з головних подій Реформації).

У 1520-х — активний проповідник та організатор шкільної справи в м. Ейслебені.

У 1530-х ініціював так звані «антиномістські» («проти Закону») дискусії, які розгорнулися в середовищі лютеран (див. Лютеранство) з приводу доречності проповідування християнам старозавітного Закону. На думку Й. Аґриколи, старозавітний Закон після дарування Євангелія втрачає сенс для християн — перестає бути обов’язковим для виконання. Євангеліє, в тлумаченні Й. Аґриколи, є цілком достатньою підставою для того, щоб людина усвідомила власну гріховність і пошукувала прощення гріхів. Християни рятуються благодаттю й тому звільняються від потреби дотримуватися Десяти заповідей. Свої міркування він відстоював у полеміці з М. Лютером та Ф. Меланхтоном. Хоч 1540 Аґрикола офіційно покаявся і відмовився від своїх антиномістських поглядів, Лютер із ним не примирився.

1536 викладав теологію у Віттенберзькому університеті. З 1540 — придворний проповідник курфюрста Бранденбурзького в м. Берліні. 1548 брав участь у складанні «Аугсбурзького інтеріму» — тимчасової релігійної угоди між протестантами і римськими католиками в Німеччині (була чинною 1548–1552).

Основні праці

Й. Аґрикола — автор коментаря до Євангелія від Луки (1525), німецькомовного перекладу комедії «Андріанка» (1543) Теренція. Написав «Трагедію Яна Гуса» (1538) та кілька церковних піснеспівів. Зібрав і упорядкував «Збірку прислів’їв із коментарями» (нім. «Die gemeinen deutschen Sprichwörter mit ihrer Auslegung», 1528, 1529), перевидання «750 німецьких прислівʼїв» («Siebenhundert und Fünfzig Deutscher Sprichwörter», 1534), яка стала вагомим внеском у розвиток німецької фольклористики зокрема і культури загалом.

Література

  1. Ауганбаев М. А. Эразм и И. Агрикола // Эразм Роттердамский и его время. Москва : Наука. 1989. 280 с.
  2. Исаев С. А. Ереси и расколы в раннем лютеранстве. Санкт-Петербург : Светоч, 2000. 48 с.
  3. Хегглунд Б. История теологии. Санкт-Петербург : Светоч, 2001. 370 с.
  4. Kawerau G. Johann Agricola von Eisleben: Ein Beitrag zur Reformationsgeschichte. London : Forgotten Books, 2018. 390 p.

Автор ВУЕ

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ