Ахеллíль із Гурари́

Ахеллíль із Гурари́ (фр. L’Ahellil du Gourara) — музично-поетичний жанр, властивий зенатам, що проживають у регіоні Гурара (Алжир); об’єкт нематеріальної культурної спадщини людства (з 2008). Ахелліль — це поєднання поезії, пісні, музики, танцю.

Термін «ахелліль» означає сам спів і зібрання, де він виконується.

Поява ахеллілю пов’язана зі способом життя зенатів — етнічної групи берберів, яка проживає в південно-західній частині Алжиру. Це насамперед оазисне землеробство, що згуртувало зенатську громаду.

У виконанні ахеллілю беруть участь флейтист (бенгрі), співак, хор (кількість учасників якого може сягати до 100 осіб). До дійства залучають майже винятково чоловіків. У минулому жінки іноді виконували роль солісток. Із часом їхню участь обмежено, особливо у містах.

Хористи стоять колом плечем до плеча навколо співака й повільно пересуваються навколо нього, плескаючи у долоні. Дійство звершують уночі під час паломництв, релігійних свят, весіль, на світських урочистостях. Піснеспіви виконують у певному порядку. Послідовність визначається ступенем майстерності виконавців та віком співаків. Спочатку до співів долучаються всі учасники дійства й виконують відомі, невеликі за обсягом пісні. Згодом ініціатива переходить до досвідчених виконавців, які співають до світанку. Дійство завершують уранці найкращі виконавці, спів яких наприкінці підхоплюють всі пошепки.

За допомогою ахеллілю зенати передають від покоління до покоління цінності, уявлення про власну історію. Ахелліль виконують зенетською мовою, що зникає. Традиція виконання ахеллілю також перебуває під загрозою зникнення через поступове зменшення кількості традиційних гулянь. Молодь, яка емігрує до міст, надає перевагу записам ахеллілю замість безпосередньої участі в дійствах.

Література

  1. Augier P. Ahellil // Encyclopédie berbère : en 43 t. Aix-en-Provence : Edisud, 1986. T. 3. P. 313–315.
  2. Mammeri M. L’Ahellil du Gourara. Paris : Maison des Sciences de l’Homme, 1995. 446 p.
  3. Bisson J. Gourara // Encyclopédie berbère : en 43 t. Aix-en-Provence : Edisud, 1999. T. 21. P. 3188–3198.
  4. Bouterfa S. Ahellil, ou Les louanges du Gourara. Alger : Colorset, 2007. 72 p.
  5. L’Ahellil du Gourara // Patrimoine culturel immatériel UNESCO. URL: https://ich.unesco.org/fr/RL/lahellil-du-gourara-00121

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ахеллíль із Гурари́ // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахеллíль із Гурари́ (дата звернення: 20.04.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ