Анфантен, Барталемі Проспер

Le Père Enfantin par Adolphe Cals.jpg

Анфанте́н, Бартелемі́ Проспе́р (фр. Enfantin, Barthе́lemy Prosper; 08.02.1796, м. Париж, Франція — 31.08.1864, там само) — філософ-утопіст, економіст, журналіст, представник сенсімонізму.


Анфантен, Барталемі Проспер

(Enfantin, Barthе́lemy Prosper)

Рік народження 08.02.1796
Місце народження Париж
Рік смерті 31.08.1864
Місце смерті Париж
Напрями діяльності філософія, утопія, економіка, журналістика
Традиція/школа сенсімонізм


Життєпис

Син банкіра. Навчався у 1810–1812 у ліцеї Наполеона, у 1813–1814 — у Політехнічній школі (обидва заклади — у м. Парижі).

1814 брав участь в обороні м. Парижа від військ Антифранцузької коаліції. Після тимчасового закриття Політехнічної школи за режиму Реставрації у Франції не зміг поновити навчання й з 1815 зайнявся виноторгівлею. Як негоціант мандрував, відвідав Німеччину, Нідерланди, Швейцарію.

У 1821–1823 працював у приватному банку в м. Санкт-Петербурзі (тепер РФ).

Після повернення до Франції вступив до організації карбонаріїв. Увійшов до оточення А. Сен-Сімона, був його учнем і послідовником.

Один із засновників і видавців газети «Продуктер» («Le Producteur»; 1825–1826). У 1830–1832 йому належала також газета «Глоб» («Le Globe»). У газетах пропагував економічну теорію сенсімонізму.

У 1828 Анфантен разом з С.-А. Базаром (1791–1832) очолив школу послідовників сенсімонізму, яка за способом організації та діяльності нагадувала церковну громаду, її керівники називалися «верховними батьками». Після розпаду школи 1831 заснував комуну у передмісті Парижа Менільмонтані, що ґрунтувалася на ідеях вільної праці й вільного кохання. Влада в судовому порядку заборонила діяльність громади, Анфантен був засуджений до 1 р. тюремного ув’язнення.

Після звільнення вирушив до Єгипту (1833–1837), де заснував інженерну компанію та намагався створити сенсімоністську громаду. Йому одному з перших належить ідея створення Суецького каналу.

З 1845 був директором Ліонської залізничної компанії, відкрив також залізницю, що пов’язувала міста Париж і Марсель.

Останні роки життя присвятив підготовці видання творів А. Сен-Сімона (47 томів; 1865–1878), долучивши до них кілька власних праць.

Праці

Розмірковував про можливість побудови нового суспільно-громадянського ладу (на противагу сучасному йому — «застарілому», з архаїчним поділом праці). Цей устрій мав ґрунтуватися на ідеях учення та моральної системи «Нового християнства», що проголошують рівність та свободу представників різних класів. Виступав також за рівність між статями.

Автор праць: «Релігія сенсімонізму» («Religion saint-simonienne», 1832), «Наука про людину» («La Science de l’Homme», 1858), «Вічне життя» («La Vie éternelle», 1861) та ін.

Праці

  1. Procès en la Cour d’assises de la Seine les 27 et 28 août 1832. Paris : Librairie Saint-Simonienne, 1832. 405 p.
  2. Colonisation de l’Algérie. Paris : P. Bertrand, 1843. 542 p.
  3. La Science de l'homme. Paris : Masson, 1858. 495 p.
  4. Œuvres de Saint-Simon et Enfantin : en 47 vol. Paris : Dentu ; Leroux, 1865–1878.
  5. La vie éternelle, passée, présente, future. Paris : Pagnerre, 1867. 184 p.

Література

  1. Philippe R. Histoire et nouveautés des fonds saint-simoniens de la Bibliothèque de l’Arsenal // Bulletin du bibliophile. 2000. № 2. Р. 330–352.
  2. Mathematics and Social Utopias in France: Olinde Rodrigues and his Times / Ed. by S. L. Altmann, E. L. Ortiz. Providence : American Mathematical Society, 2005. 168 p.
  3. Базилевич В. Д. Історія економіки та економічної думки. Київ : Знання, 2018. 775 с.
  4. Душенко К. В. История знаменитых цитат. Москва : КоЛибри, 2018. 702 с.

Автор ВУЕ

Я. А. Соболєвський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Соболєвський Я. А. Анфантен, Барталемі Проспер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анфантен, Барталемі Проспер (дата звернення: 28.05.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.05.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ