Аморос, Франсиско

Аморос, Франсиско
Produit-408df.jpg

Аморо́с, Франси́ско (ісп. Amorós, Francisco; повне прізвище та ім’я — Аморос-і-Ондеано, Франциско (ісп. Amorós y Ondeano, Francisco); 19.02.1767, м. Валенсія, Іспанія — 08.08.1848, м. Париж, Франція) — педагог, військовий діяч, організатор фізичного виховання в Іспанії та Франції.

Аморос, Франсиско

(Amorós, Francisco)

Рік народження 1767
Місце народження Валенсія, Іспанія
Рік смерті 1848
Місце смерті Париж, Франція
Місце діяльності Королівський військовий інститут, Мадрид, Іспанія
Напрями діяльності спорт, виховання фізичне, гімнастика


Відзнаки

Ордени Орден Почесного легіону (1826, 1834)
Премії Монтіонівська премія (1835)


Життєпис

Народився у дворянській родині офіцера іспанської армії. Навчався у колегії Сан-Ізідор (м. Мадрид). З 9-річного віку був зарахований до королівського війська як кадет. З 17 років служив у полку в м. Кордові. Брав участь у військовій кампанії в Піренеях, 1794 отримав звання капітана. Цікавився педагогікою. 1806 був одним із фундаторів і директором Королівського військового інституту (м. Мадрид), де навчання велося за методом Й. Ф. Песталоцці. 1807 отримав звання полковника, тоді ж король Карлос ІV призначив його вихователем спадкоємця престолу. Під час вторгнення Франції в Іспанію Жозеф Бонапарт призначив Амороса генеральним інтендантом поліції (1808), а згодом міністром внутрішніх справ.

1814 після поразки Наполеона й виведення французьких військ Аморос був змушений переселитися до Франції. 1816 отримав французьке громадянство. 01.01.1818 відкрив у Парижі перший у Франції навчальний заклад для дітей шкільного віку, де їх навчали гімнастики. 1819 в Парижі організував Нормальну гімнастичну цивільну й військову школу. 1829 призначений інспектором із фізичної підготовки військово-навчальних закладів Франції. 1831 отримав звання полковника піхоти французької армії. 1834 відкрив приватну цивільну гімнастичну залу, яку дозволялося відвідували й дівчатам. Тут приділялася увага лікувальній гімнастиці.

Праці

Аморос — один із піонерів гімнастики та фізичного виховання, творець французького методу фізичного виховання, автор оригінальної методики навчання. Одним із перших усвідомив важливість ритму в гімнастиці, поєднував гімнастичні вправи з музикою й співами. У співпраці з лікарями винайшов нові гімнастичні снаряди. Він першим увів письмовий контроль за результатами учнів, їхнім розвитком і фізичною підготовкою.

Автор праць із фізичного виховання. Зокрема, у праці «Керівництво з фізичного, гімнастичного й морального виховання» (1830), яка згодом багаторазово перевидавалася, обґрунтував метод, що отримав назву «природно-прикладної гімнастики». Аморос вважав, що метою гімнастики є покращення здоров’я, подовження життя, збільшення сили й достатку як окремих громадян, так і суспільства в цілому.

Аморос запропонував власну класифікацію гімнастики:

  • цивільна (для усіх професій);
  • військова (для сухопутних військ і флоту);
  • медична (гігієнічна, терапевтична, ортопедична);
  • акробатична.

Нагороди

Лауреат наукової Монтіонівської премії (1835), яку присуджує французька Академія наук. Кавалер (з 1826), офіцер (з 1834) ордена Почесного легіону.

Праці

  • Education physique. Coup d’œil sur l’Histoire de la Gymnastique. Paris, 1817.
  • Cantiques religieux et moraux, ou la morale en chansons, a l’usage des enfans des deus sexes. Ouvrages spécialement destiné aux elèves qui suivent les exercices du cours d’éducation physique et gymnastique dirigé par M. Amorós. Paris : Ed. Revue EPS, 1998. 257 p.
  • Manuel d’éducation physique, gymnastique et morale. Paris : Ed. Revue EPS, 1998. 1112 p.
  • Nouveau manuel complet d’éducation physique, gymnastique et morale. Paris : Ed. Revue EPS, 1998. 414 р.

Література

  1. Durry J. Almanach du sport des origines à 1939. Paris : Encyclopædia Universalis France S. A., 1996. 316 p.
  2. Arnal Th. L’invention d’une pédagogie et ses usage spolitiques: réflexions autour de la fonction idéologique de la méthode de gymnastique mutuelle et libérale d’Amoros (1815–1837) // Carrefours de l’éducation. 2011–2012. № 320. Р. 187–202.
  3. Francisco Amorós // Ecu Red. URL: https://www.ecured.cu/Francisco_Amóros
  4. Francisco Amorós y Ondeano // Real Academia de la Historia. URL: http://dbe.rah.es/biografias/41407/francisco-amoros-y-ondeano
  5. Fransisco AMOROS y ondene 1769-1848 // LA GYMNASTIQUE FRANCAISE. URL: http://stapscrew.free.fr/Texte/gymnastique%20francaise.htm

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Редакція ВУЕ Аморос, Франсиско // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аморос, Франсиско (дата звернення: 20.11.2019).